Україну відвідав з візитом президент США Джордж Буш. Президенти найвпливовішої країни світу не літають по «тьмутараканях». Отже, це честь для країни прийняти літак з Бушем на борту. Сумно одне - президенти США як Клінтон, так і Буш, відвідали нашу країну вже наприкінці своїх президентських повноважень і таким чином всі ті добрі наміри майбутнього співробітництва, які декларувалися під час зустрічей, не більше ніж слова.

Хоча Джордж Буш залетів в Україну не з пустими руками. Він прибув з твердою заявою підтримати Україну в її намірах приєднатися до плану дій членства в НАТО. Загалом його приліт в нашу країну був транзитним на шляху до самміту країн НАТО в Бухаресті.

Лідер США летів до України цілий американський день. Щоправда, повітряний лайнер Буша дозволяє зробити такі перельоти максимально комфортними, бо це справжня резиденція з крилами. На літаку розміром з пристойну віллу розміщуються не лише президентські апартаменти, а навіть президентський гараж. До Буша літак слугував кільком його попередникам, кожен додавав щось від себе, останній президент обладнав лайнер біговою доріжкою.

Літак Джорджа Буша

Поки Джордж Буш підтюпцем бігав у повітрі, в Україні народ залякували безпрецедентними заходами безпеки. Мовляв, вулиці перекриють, на балкони виходити не можна, фотографувати кортеж не можна і т.д.

Зокрема, за дві години до приїзду Буша обіцяли перекрити Бориспільську трасу. Народ налякали так, що за дві години траса спустіла сама собою, хоча ніхто її і не перекривав.

Щоправда, правоохоронців по обидва боки дороги від аеропорту до Києва вишикували у великій кількості. Під час приїзду Володимира Путіна трасу так прискіпливо не охороняли.

Хоча українській стороні було чого турбуватися: під час візиту в Грузію у Буша кинули гранату. Щоправда, там Джордж Буш ризикнув виступити перед стотисячним мітингом. На жаль, Україну в США не дуже відрізняють від Грузії, отож жодних публічних заходів в нашій країні вирішили не планувати.

Особливе скупчення правоохоронців на бориспільській трасі спостерігалося біля села Велика Олександрівка, де селяни розбили наметове містечко для охорони своїх земельних паї від шахраїв.

Життя в цьому містечку завжди вирувало - плакати, прапори, мітинги, багаття, перекриття траси. А в ніч візиту Буша барикади раптом спустіли, гасла пропали, лише сірі тіні правоохоронців виділялися на фоні наметового містечка. А головне, на стіні довгого білосніжного вагончика пропав напис про корупцію в Україні англійською мовою.

«Обоз» намагався з’ясувати, що ж сталося. Активістка руху за земельні права селян Галина Бондаренко розповіла, що це правоохоронці примусили все познімати, а стіну вагончика вони просто зафарбували. «Ось така у нас демократія», - поскаржилася жіночка. Представник містечка пан Петро цю інформацію уточнив: «Вагончик не зафарбували, його просто розвернули іншою стороною». «Як розвернули?» - здивувався «Обоз». «А так: приїхали СБУшники, викликали кран, той підняв вагон у повітря та поставив в інше місце, написом до поля», - повідомив пан Петро. Він зауважив, що з правоохоронцями жителі містечка всі питання вирішили мирно, тому, що в СБУ їм пообіцяли, що на наступному тижні вирішать всі їхні земельні проблеми.

І де був Буш цілий рік, що селяни просиділи вздовж траси?

А якщо серйозно, то цей випадок досить показово ілюструє «демократію» української влади. Адже наметове містечко в селі Велика Олександрівка було символом земельної корупції в Україні й одночасно свідченням того, що прості люди в Україні готові боротися за демократію. Селяни не згортали містечка, хоча застрелили їхнього адвоката, стріляли в активістів, намагалися отруїти хімікатами й спалити намети. Однак боротьбу простих українців за свої права Бушу вирішили не показувати, кран перекинули вагончик догори дригом, активістам задурили голову і справа з кінцем.

Демократію в країні Бушу демонстрували на інших прикладах, які не кидають тінь на владу. Це червоне істерично-вітренківське шоу на Майдані. Його ніхто не забороняв, тож президент США міг переконатися, що в Україні можна протестувати проти НАТО.

Причому акція протесту була до смішного малочисельною. Коли червоні пенсіонери намагалися прорватися до Секретаріату, їх миттю спинили та вибірково позапихали у «бобіки»…

З аеропорту президент Буш добирався до столиці України шикарним кортежем. Він заслуговує окремого опису. Там було кілька десятків авто, частина з яких прилетіла разом з Бушем із США на літаку. До візиту в Україну подружжя Бушів готувалося ґрунтовно - багаж американської делегації везли аж три машини.

На ніч американський президент влаштувався в готелі «Хаятт». Питається, навіщо нам тоді утримувати всі ці державні резиденції, які начебто призначенні для прийому високопоставлених іноземних гостей, якщо «Хаятт» з цим краще справляється?

Ранок наступного дня був розписаний для Буша досить щільно. Почався він з приїзду до Секретаріату Президента України. Там на червоному килимі подружжя Бушів чекав Віктор Ющенко з дружиною.

Джордж Буш стрімко виліз з машини, підійшов до Ющенка, вже готовий обніматися-цілуватися, аж зирк - дружини немає. Він відвернувся від Віктора Андрійовича, очікуючи на свою другу половину. Нарешті підійшла і Лора Буш. Подружжя Президентів привіталося, чоловіки вручили жінкам квіти. Дивовижно, що букети від Буша й від Ющенка були дивовижно схожі на весільні атрибути наречених.

Президентське подружжя США демонструвало досить стриманий стиль одягу. У Буша класичний чорний з синім відливом костюм і синя краватка, дружина у чорному брючному костюмі. В тон краватки чоловіка Лора Буш пов’язала синій шалик.

Наш президент мав малинову краватку, а з нагрудної кишеньки елегантно виглядала хустинка в тон краватки. Катерина Ющенко світила голими колінками з-під пальто з круглим коміром у стилі Тимошенко.

Президента США привітала почесна варта. На честь Буша пролунали залпи й було виконано гімн США. Буш демонстрував зацікавленість. Щойно відлунали гімни двох країн, і не треба було стояти по струнці, він почав крутити головою, оглядаючи, як тут влаштувався український президент. Він хотів було рвонути вперед по червоній доріжці, але Ющенко пригальмував Буша, прихопивши за руку, і своїм прикладом підказав вклонитися прапору.

Після цього Джордж Буш звернувся до почесної варти словами українською мовою. «Вітаю, воїни!».

Взагалі, американський Президент час від часу виголошував українські слова та короткі фрази. І треба сказати, це в нього виходило досить милозвучно, майже без акценту, навіть краще ніж у політичних лідерів наших братів-росіян.

Нарешті червона доріжка привела президентів до україно-американської офіційної делегації. Першим в черзі на рукотискання стояв Віктор Балога, за ним Раїса Богатирьова, Огризко, Єхануров та представники США. З усіма президенти привіталися. Цікаво, що Ющенко поцілував Раїсу Богатирьову, а Кондолізу Райс не ризикнув, лише потиснув їй руку.

За тим всі ввійшли до Будинку з химерами, в якому на господарів та гостей чекали офіційні переговори й ланч. За обідом Бушу подавали котлети по-київськи, вареники з вишнями, сало та Віктора Януковича. Поява останнього стала справжньою сенсацією, бо присутність Віктора Федоровича організатори не передбачали. Він кажуть напросився сам.

Крім лідера опозиції, що розважав Буша розмовами про те, що згідно із статистикою українці не підтримують вступ до НАТО, за столом були присутні Арсеній Яценюк і Юлія Тимошенко.

Юлія Володимирівна приємно рожевіла в своєму кремовому жакеті серед чорно-костюмного товариства, блискала очами й камінчиками на ліфі. Таким чином, коли постало питання, з ким зустрічатися тет-а-тет, то замість зустрічі з Януковичем, яку рекламувала прес-служба Партії регіонів, Джордж Буш усамітнився з Тимошенко.

Ця зустріч зовсім не була передбачена програмою. Буш повинен був зустрітися з представниками Кабміну в розширеному складі, а потім з Тимошенко віч-на-віч мала б говорити Кондоліза Райс. Але президент США все переінакшив. Таким чином, з Кондолізою Юлія лише ніжно обнялася, а потім усамітнилася з Бушем.

Зустріч затяглася. У Тимошенко, зрештою, так завжди буває. Очевидно, розмова з американським президентом була легка, без напруги. «Про що ми говорили тет-а-тет? Ви будете здивовані, але ми теж говорили про політику», - пожартувала після цієї зустрічі Тимошенко.

Як зізналася Юлія Володимирівна, вона ділилася з Бушем найзаповітнішими мріями – купувати середньоазійський газ напряму без посередництва Росії.

Крім Тимошенко Буш також мав коротку розмову з Арсенієм Яценюком. Американський президент продемонстрував чудову обізнаність, привітавши Арсенія Петровича як одного з наймолодих спікерів світу за два останніх століття. У США такий молодий спікер очолював Палату представників парламенту аж у 30-х роках позаминулого століття.

Яценюк, у свою чергу, сумно зауважив Бушу, що далеко не всі депутати за НАТО.

Звичайно, найважливішими були переговори президентів двох держав.

Ющенко розповів журналістам, що зробив для Буша короткий екскурс в історію. Про те, як Україна шість раз проголошувала незалежність і п’ять разів її втрачала, лише тому, що не було кому за неї заступитися у світі. «Ми були розмінною монетою в чужій грі», - говорив Ющенко. Зарадити цьому, на думку Ющенка, може лише приєднання України до колективної безпеки.

Буш щиро перейнявся бідою Ющенка. Він повідомив, що буде наполягати, щоб Україну та Грузію взяли до ПДЧ на Бухарестському саміті. І навіть зізнався, що переконував Путіна по телефону не перешкоджати вступу України до НАТО: «Я так сказав Путіну: «Ти не повинен цього боятися. НАТО організація мирна».

Буш заявив, що буде агітувати Францію та Німеччину змінити свою думку щодо приєднання України до ПДЧ.

А Ющенко, в свою чергу, запевнив Буша, що вступ України до НАТО - зовсім не безперспективна справа. Мовляв, настрої населення змінюються. Ющенко повідомив, що три роки назад підтримка вступу до НАТО була 17%, а зараз близько 40%. «А ми ще працювати не почали», - оптимістично заявив Ющенко.

Президент зауважив, що рейтинг НАТО виріс завдяки рекламній акції, яку Альянсу організувала Партія регіонів у Верховній Раді.

Буш був щедрий на компліменти. Він повідомив, що приїхав до України не лише через НАТО, а тому, що є прихильником України, і в США таких багато. «Американці були вражені помаранчевою революцією, яка захопила наших громадян», - заявив Буш.

Крім політичних обговорювали й економічні питання: створення зони вільної торгівлі з США, співробітництво в космічній та ядерній галузях.

Також для Буша була підготовлена культурна програма з політичним підтекстом. Це - покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору, щоб продемонструвати, як Україна настраждалася в Радянському Союзі.

Також Бушу показали Софію Київську. Мовляв, Україна не якась скороспіла бананова республіка, а держава з давньою історією.

До речі, в Софії, обабіч червоної доріжки, виставили «почесну варту» з дружинників в шоломах, мечах та щитах.

Завершився візит Буша екскурсією в одну з київських шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. Діти показали президенту США коротку виставу, присвячену боротьбі зі СНІДом..

Після цього час перебування Джорджа Буша в Україні вичерпався. Проводжали його в Бориспіль ті самі люди, що і зустрічали: Балога, Черновецький та Огризко.

Наслідки цього візиту можна буде побачити вже незабаром по результатах саміту в Бухаресті. Хоча перебільшувати вплив президента США на представників Франції та Німеччини не варто. Як би запекло Буш не підтримував приєднання України до ПДЧ, на керівництво Франції та Німеччини в цьому питанні більше впливу має інша держава - Росія. Адже США лежить далеко за океаном, а газовий інтерес європейських держав напряму веде до країни панів Путіна-Медвєдєва.

Однак в будь-якому разі візити глав країн, які мають велику купівельну спроможність, позитивні для України.

З окремою перемогою можна поздоровити Юлію Тимошенко. Вона мала можливість ще раз пересвідчитися в силі свого магнетизму та впливовості.