Дивіться також: Пинчук погорел! Пожар в центре Киева. Фоторепортаж

Зять и дочь Кучмы, Рыбачук и Черновецкий с трансвеститами!

Чому до вас не прийшли «донецькі»?», — спитав «Обоз» Віктора Пінчука під час урочистої вечірки на честь відкриття центру сучасного мистецтва PinchukArtCenter. Під одним узагальнюючим словом «Обоз» мав на увазі будь-якого представника Партії регіонів, від прем’єра та міністра до пересічного нардепа. Адже подія не пересічна, Пінчук відкрив найбільший приватний музей не лише в Україні, а на всьому пострадянському просторі. «А ви були в галереї? Бачили Савадова? Як називається його експозиція?», — хитро посміхнувшись, відповів на запитання запитаннями Віктор Михайлович. «Донбас-шоколад!». «Правильно. Донбас-шоколад! Це в деякому сенсі натяк на широку коаліцію. Все будет Донбас-шоколад!», — заявив Пінчук.

Тепер ми знаємо, що таке широка коаліція в уявлені Пінчука. Образ аж занадто красномовний. «Кола шахтарського пекла — це місце, де в одній площині поєднуються міф та реальність. Його жителі постають у двох іпостасях відважних героїв, членів закритого чоловічого клубу та «травесті» у балетних тапочках», — так описана творчість Савадова у проспектах галереї. У подробиці, — хто в широкій коаліції розбещені темні «шахтарі», а хто — «білі замурзані лебеді» геївського вигляду, — Пінчук вдаватися не став. Виходець з Дніпропетровська Пінчук і так достатньо покепкував над конкурентами з сусідньої області.

Особливо добре до слів Пінчука підходила інсталяція з циклу «Донбас-шоколад», де посеред шахти валялося гора скульптурок церковних ангелят з забрудненими та поламаними крилами, а шахтарі наче демони-підземелля витягали з купи за кінцівки окремих небожителів й піднімали до темного склепіння шахти.

Експозиція «Донбас-шоколад», безумовно, була найскандальнішою в центрі сучасного мистецтва. Вона не нова, цикл фотографій створений кілька років тому, однак, як підмітив Пінчук, нині експозиція набула політичного підтексту. Отож, мистецькі фотографії Олега Кулика з циклу «Лоліта vs Аліса», які натякали на певні сексуальні відхилення, на противагу «Донбасу» сприймалися дуже спокійно.

Тому всі опитані «Обозом» відвідувачі на питання, що їх вразило, згадували в першу чергу Савадова. Хоча враження були різні. Дружина Рибачука скривилася: «Це принижує людську гідність». Інні Богословській сподобалося: «Є певна філософія. Відчувається, що Савадову болить. Він показує страждання шахтарів. Це як Жванецький, він сміється, а ми відчуваємо, як йому болить, інші гумористи лише «стібаються».

До речі, не багато політиків завітало до галереї Пінчука. В основному це були люди, яких раніше доводилося бачити біля Віктора Михайловича. Отож, можна зробити висновок, що їх більше цікавив Пінчук, ніж мистецтво.

Яскравий тому приклад — Юрій Єхануров, який прийшов на відкриття галереї Пінчука, та не побачив жодної картини, бо весь час перебував на вечірці в дворику Арена-центру біля Віктора Михайловича, де відбувалася мистецько-бізнесова тусовка з вином та танцями. Журналістам на обридливі питання про мистецтво Єхануров не соромлячись прямо відповідав: «Нічого не бачив». Побачити, очевидно, екс-прем’єр не поспішав, бо пізно ввечері «Обоз» став свідком кумедної сценки: Юрій Єхануров намагається пройти в галерею, а охоронці йому пояснюють, що вночі музеї не працюють, мовляв, приходьте завтра. «Ну й добре!», — зрадів Єхануров і поспішив додому.

До речі, вчасно він покинув тусовку в дворику Арена-центру, бо там спалахнула справжнісінька пожежа. Загорілася проводка, вогонь перекинувся на оздоблення сцени, ще б трохи – і могли спалахнути пінопластові блоки. Тоді в тісному дворику жертв було б не уникнути. Народ реагував на пожежу, ну, зовсім неадекватно. Більшість були переконанні, що так і треба – яскравий приклад сучасного мистецтва. Що може бути сучасніше за вогонь? Що може бути прекрасніше за вогонь? Навіть коли прибігли люди з вогнегасниками, деякі переконували, що все так і задумано. Лише коли по сцені в клубах чорного диму пробіг заклопотаний Віктор Пінчук, нарешті всі зрозуміли, що це — справжнісінька пожежа. Люди почали евакуйовуватися, однак все закінчилося благополучно, якщо не зважати на те, що згоріли звукопідсилювачі та кабелі. Тож дійство залишилось без музики. «Ніякого гламуру, весь вивітрився», — щасливо заявив хтось з присутніх.

Зате всі могли бачити збудженого від викиду адреналіну Віктора Михайловича, який зібрав навколо себе журналістів і робив веселі заяви: «Я перший раз на пожежі. Це було справжнє реаліті-шоу. Хороший знак: життя повне сюрпризів, але ми до всього готові. Шкода лише, що не буде дискотеки». Далі Віктор Михайлович зробив жахливий прогноз: на відкритті наступної галереї поціновувачів мистецтва чекає землетрус, а потім — цунамі».

Коли Пінчук розмовляв з журналістами, хтось порадив йому налити гостям по п’ятдесят грам. Ідея Пінчуку сподобалася настільки, що він повторив її тричі. Спершу йшлося про 50 грам потім про 100. Нарешті Віктор Михайлович піднявся на сцену й заявив у мікрофон: «Всем участникам пожара сейчас вынесем по 50-100 грамм».

Ведучий, перейнявшись загальною легковажною атмосферою, після виступу Пінчука оголосив: «А зараз всі бажаючі поцілуватися з Пінчуком зустрічайте його біля сцени».

Чомусь ніхто на заклик не відгукнувся.

Не дивно, що присутні на вечірці спочатку не сприйняли пожежу, як за справжню. Візуальними провокаціями вечірка Пінчука була наповнена по вінця . Наприклад, відомих художників Пінчук посадив у клітки. Пікасо, Сальвадор Далі, Леонардо да Вінчі викручувалися високо над натовпом наче стриптизери або стриптизерші, бо художників зображували дівчата. Особливо смішним була «дівчина да Вінчі», з підв’язаною бородою й у довгому пальто. Насправді вона нагадувала Діда Мороза.

Між гостями ходили дівчата, які зображували ангелів, демонів, клоунес. Трохи постаралися й гості: тут був чоловік у гангстерському капелюсі й жінки з сумочкою у вигляді лійки.

Однак «справжньою прикрасою» заходу, безумовно, стала екстравагантна парочка трансвеститів. Товстуваті, лисі мужики в гламурних жіночих сукнях й клоунському макіяжі на ім’я Ева та Адель. Хоча українська публіка до такого незвична, очі ніхто не витріщував, ніхто не обсміював. Хтось тихенько обходив, тулячись під стіночку, хтось поштиво вітався. Пінчук з дружиною особисто вітав екзотичних заморських гостей. Справа в тому, що ці «поросятка» — дуже легендарні. Без них не обходиться жоден серйозний міжнародний вернісаж. Себе вони називають «живими экспонатами». Отже, Пінчук їхнім приїздом був втішений. Ева та Адель теж почувалися задоволеними, бо в галереї була вивішена картина тайванського художника Раваншанкуль, який увічнив цих двох в олії.

З політиків галерею Пінчука відвідали Віра Ульянченко, Леонід Черновецький, Інна Богословська, міністр молоді та спорту та міністр культури.

Олег Рибачук всім демонстрував, який він щасливий, що з його плечей нарешті звалися гора під назвою «секретаріат Президента», він розповідав байки про «любих друзів». В галереї він не розгубився, ходив не від експоната до експоната, а від знайомого до знайомого. На прохання «Обозу» Олег Борисович сфотографувався на фоні картини, яка йому сподобалася. Це була фотографія Кулика з циклу «Лоліта vs Аліса». На вибір Рибачука, очевидно, вплинуло несвідоме, бо зображена на ній Лоліта була так схожа на Рибачука, як донька на тата.

А ось Черновецький почував себе не певно. Його погляд ковзав з експоната на експонат з таким виразом, наче мер Києва намагався збагнути, де ж тут мистецтво. Зупинився він лише в залі «Донбас-шоколад». Він довго розглядав шахтарів в балетних пачках й виглядав дещо шокованим.

На питання, що йому сподобалося, Черновецький не знайшовся, що сказати. Потім нарешті народив: «Хороша організація виставки». «А з митців та їх творів?». «В мене такий склад розуму, що я повинен спочатку осмислити. Ось буду йти зі своїм заступником, обговоримо», — заявив Черновецький. Так само не знайшовся, що сказати, Юрій Павленко.

Що ж стосується Віри Іванівни, побачити біля картин та інсталяцій її не вдалося. Вона взяла в оборот Рибачука і довго з ним шушукалася на диванчику.

Останнім часом Віктор Пінчук все частіше виходить на публіку з новими проектами: чи то допомога новонародженим, чи то меценатство, чи то стратегічні міжнародні питання. Хоча Віктор Михайлович заявляє, що політика його не цікавить, здається, Пінчук просто взяв паузу, щоб пройшло трохи часу від епохи його тестя, тим часом нарощує мускули, демонструє, який він багатогранний. Навіть непогано, що хоч один олігарх, чи то екс-олігарх в Україні цікавиться, ще чимось, крім футболу, фінансує не лише будівництва стадіонів.

Особливо оптимістично на розвиток Пінчука дивиться відомий в Україні художник Поярков. Під час відвідань галереї Пінчука він заявив: «В Україні народився перший концептуальний художник. Знайомтеся: Віктор Михайлович Пінчук. Всі інші — знаряддя: пензлі, фарби, олівці».

фото Дима Богданов/ОБОЗ