Щоразу під час виборчих перегонів, обіцяючи електорату золоті гори, кандидати в депутатські крісла сором’язливо забувають згадати свої вигоди від жаданого мандата. Слід зазначити: коштує український депутат дуже немало. Адже за законом виборці мають скинутися своєму обранцеві на квартиру. І не десь у Крижополі, а в столиці України.

Позаяк квартири в Києві коштують вельми недешево, депутати минулого скликання добряче подоїли бюджет, щоб отримати житло «на шару». Два роки тому детальні списки нардепів оприлюднив Микола Томенко. Пізніше він всім хвалився, що історія, як йому вдалося витягти інформацію з апарату Верховної Ради, може лягти в основу справжнього детективного роману.

Однак Верховна Рада четвертого скликання вже давно пішла в історію. Отож «Обоз» вирішив з’ясувати, яка ситуація з отриманням житла у чинних депутатів. Адже до ВР прийшло багато новачків, які згідно закону мають право на свій квадратний метр. Як свідчить практика, нардепи своїх пільг не упускають. Байдуже, що більше половини сьогоднішніх нардепів очолюють списки найбагатших українців.

Отож. «Обоз» направив офіційні листи на ім’я спікера Мороза, керівника апарату Верховної Ради Зайчука та на адресу Комітету з питань Регламенту з проханням повідомити, хто з депутатів бажає отримати за рахунок державного бюджету квартиру чи грошову компенсацію.

Відповідь ми отримали аж надто скупу. Комітет з питань Регламенту повідомив, що «заяви, щодо створення їм належних житлових умов подали до комітету понад сто народних депутатів». Звичайно, назвати вичерпною таку відписку не повертається язик: «понад сто» - це може бути цифра в межах від 101 і до 450.

Зайве казати, що будь-які прізвища в офіційній відповіді взагалі відсутні. В листі за підписом голови комітету Єфремова вказано, що зазначена інформація «є конфіденційною». Й навіть по доброті душевній розшифровано, які дані згідно з законодавством належать до конфіденційної інформації про особу: «освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, дата й місце народження, майновий стан та інші персональні данні».

Однак «Обозу» все перераховане комітетом й близько не потрібно, ми не претендуємо знати майновий стан чи стан здоров’я депутатів. Ми цікавимося винятково грошима наших читачів-виборців, які змушені гуртом «скидатися» на квартири народним депутатам. Інформація про витрати бюджетних коштів просто не може бути конфіденційною для громадськості. Незаперечне право читачів-громадян-виборців – знати, кому з народних обранців вони купують квартиру.

Причому «Обоз» зовсім не цікавився адресами майбутніх квартир – лише прізвища осіб, які розраховують поліпшити свої житлові умови за рахунок державного бюджету. Все.

Показово, що «конфіденційність», на яку посилається комітет, не перешкодила заступнику цього комітету Василю Кисельову оприлюднити деякі відомості з «квартирного питання» з парламентської трибуни. Завдяки йому з парламентської трибуни пролунала інформація про депутатів БЮТ. Отже, за словами парламентарія, станом на 1 серпня 2006 року п’ять депутатів БЮТ отримали квартири, а 13 депутатів – грошову компенсацію на загальну суму 3 мільйони 190 тисяч гривень. Серед них Волинець, Гапочка, Шкіль та інші.

Все! Відомості, щодо інших фракцій покриті суцільним мороком. Хоча треба сказати, що публічний інтерес до цієї теми значно оздоровлює ситуацію. Якщо нині комітет вказав цифру більше сотні депутатів, які бажають поліпшити житлові умови, то це значно менше, ніж в парламенті минулого скликання, коли кожен другий отримав або квартиру або «взяв баблом». Тоді найбільше бюджетних грошей загребла фракція "Нашої України": 29 помаранчевих отримали компенсації на загальну суму 5 мільйонів 575 тисяч 550 гривен, ще 11 депутатів отримали квартири. Друге місце посіла Партія регіонів - 15 квартир у депутатських будинках, й 21 компенсацію на суму 4 мільйона 602 тисячі гривень. Народна Партія Литвина взяла з держбюджету 2 мільйона 795 тисяч й 16 квартир, а Комуністична партія 1 мільйон 342 тисячі й 12 квартир і так далі.

Як бачимо, грошову компенсацію брали активніше, ніж самі квартири. Очевидно тому, що насправді депутати не мали потреби в поліпшенні житлових умов, а гроші завжди знадобляться. Або та квартира, яку пропонувала держава, була занадто скромна, як для депутатських апетитів.

Тоді, до речі, безкоштовні квартири від держави отримали навіть депутати-мільйонери, вихідці з великого бізнесу. Журналісти, які провадили з цього приводу розслідування, раптом з’ясували, що в отриманих ними квартирами живуть або помічники, або дальні родичі, або квартири просто пустують, чи навіть продані. Аби такого не відбулося й на цей раз, потрібна прискіплива увага громадськості. Однак чиновники не поспішають йти назустріч громадянам, продовжують ховати дані за сьома печатками.

«Оглядач» вирішив з’ясувати, що з цього приводу думають самі депутати. Ми провели невелике опитування серед найбільш зацікавлених в існуванні цієї пільги - депутатів-новачків.

Всі опитуванні, як один, запевняли, що інформація про надання квартир депутатам повинна бути відкритою для громадськості. Лише син прем’єра Віктора Януковича сказав: «Це питання риторичне». На наше прохання навести аргументи «за» й «проти» Віктор Вікторович не став вдаватися в подробиці, а лише додав, що йому абсолютно байдужа ця тема, бо від депутатської квартири він принципово відмовився.

Попри те, що всі інші депутати висловились за публічність в квартирному питанні, тільки один з них зізнався, що написав заяву на отримання квартири.

Єдиним чесним виявився соціаліст Євген Філіндаш. Ось так ми дізналися про одного депутата з більше ніж ста, заявлених комітетом.

А ще «Обозу» повідомили, що в БЮТі заяви про отримання квартир взагалі не писалися. Представник цієї фракції Ольга Боднар розповіла, що рішення фракції й воля Юлії Тимошенко забороняє депутатам від БЮТ писати заяви на отримання житла, адже фракція оголосила війну пільгам. А інформацію, оприлюднену Кисельовим, тимошенківці називають провокацією.

До речі, під час розмов в кулуарах ВР на квартирну тему дехто з депутатів розповідав тужливі історії про те, що деякі незабезпечені колеги насправді потребують поліпшення житлових умов. Мовляв, мають чотирьох дітей, батьків-інвалідів й т.д. Депутати стверджували, що повністю відмінити пільги - не вихід, адже потрібен індивідуальний підхід.

З огляду на це зауважимо, що експерти видання «Бізнес» підрахували: наступного року на утримання законодавчого органа громадяни мають заплатити 801,76 млн грн, а кожен депутат обійдеться в 715 тисяч. Це при тому, що в бюджеті передбачено значно менше. Відповідну постанову Про кошторис видатків на здійснення повноважень Верховної Ради України у 2007 році (№2348) - в цілому підтримали 287 народних обранців. Зокрема, 173 представника фракції регіонів, семеро депутатів, які пройшли в парламент від БЮТ, 49 нашоукраїнців, усі без виключення соціалісти з комуністами, а також усі п’ятеро нардепів, які не входять до складу жодної фракції.

Однак характерним є те, що парламентарі засекретили нутрощі цього документу. Постанову зарахували до «конфіденційної інформації», і на порталі ВР шукати її марно.

www.umservice.net

Журналісти «Бізнесу» натякають, що цей документ активно проштовхували «регіонали». Видання також повідомило деякі особливості постанови. Отже, спецфонд склав 55,82 млн грн. На поточні витрати виділено 598,75 млн грн., на капітальні витрати — 147,19 млн грн., на оплату праці — 312,96 млн грн. (в 2006-му було 260,8 млн грн.), на утримання автобази — 28,64 млн грн. (було 20 млн), на обслуговування діяльності ВР — 92,23 млн грн. (було 60,6 млн грн.)

Турботу регіоналів про депутатський добробут журналісти пояснюють просто: численні блага можуть стати «пряником», за допомогою якого окремих парламентарів можна заохочувати до натискання потрібних кнопок в потрібний момент.

Цікаво також, що депутати не виписали собі зарплати та інші нарахування. Закон «Про статус народного депутата України» передбачає, що нардеп отримує 90% від зарплати міністра. Разом з численними надбавками це складає десь 17 тисяч грн. Однак журналісти «Бізнесу» поділили загальну суму, передбачену в наступному році на зарплати, і отримали 25 тисяч грн. на одного депутата.

Зате всі депутати «за» відміну такої пільги, як безплатний проїзд у громадському транспорті.

Бютівка Ольга Боднар стверджує, що цією пільгою все одно ніхто не користується, хоча буває нардепи їздять в метро. «Є депутати, які не дуже забезпечені, вони їздять. Але соромно показувати депутатське посвідчення, щоб проїхатись безплатно», - стверджує Боднар.

Так вважає і її шеф Юлія Тимошенко. На думку лідерки БЮТ, безплатний проїзд - повна дурниця. «Скажіть, ви коли-небудь зустрічали народного депутата Петра Симоненка в трамваї? З таким же успіхом можна записати в законі, що народні депутати, в силу свого статусу, в жодному разі не можуть бути вкушені птеродактилем», - якось заявила Тимошенко.

Слід визнати: дві дами з БЮТ - невиправні ідеалістки. Чергова метрополітену на станції «Хрещатик» розповіла «Обозу», що пільгові пасажири з посвідченнями народних депутатів їй час від часу трапляються. «Їх небагато, але достатньо», - лаконічно заявила чергова. Прізвища чергова назвати не змогла: «Ви вимагаєте неможливого. Я цих депутатів не знаю. А їхні посвідчення не роздивляюся».

Отож, була б пільга - а охочі її використати знайдуться. Особливо серед депутатів?