На допиті в Генпрокуратурі Юрія Луценка запитували, чи був він добре знайомий з покійним полковником Єрохіним, чи правда, що той подарував йому яхту чи правда, що він вбив Єрохіна на своїй дачі.

Такі подробиці зі свого допиту Юрій Віталійович розповів журналістам після завершення засідання комітету з питань корупції та організованої злочинності, де міністра піддали такій нищівній критиці, що Луценко не втримався й назвав присутніх «говнометами».

Міністр МВС зауважив, що він негативно відповів на наведені вище запитання: «З Єрохіним зустрічався 5 разів, ніякої яхти чи галери він мені не дарував, я не вбивав його, тим паче що дачі в мене не має».

Луценко поскаржився, що міліція знайшла виконавців, свідків, підозрюваних, а генпрокуратури тільки те й робить, що намагається «підшити» під цю справу Луценка. Він навіть не виключає, що в Генпрокуратурі можуть сфабрикувати докази по справі Єрохіна, щоб притягнути його до відповідальності. «Я вже все можу чекати від тих людей. Мені вже котру ніч лівий бік крутить: чи в той пістолет не підкладуть кулю, якою вбили Єрохіна?», - заявив Луценко.

Що ж за пістолет мав Луценко на увазі? Ця вогнепальна зброя в засобах масової інформації вже згадувався не раз. Начебто, з пістолета, яким Луценко нагородив одного громадянина, був застрелений Єрохін.

Нарешті, на засіданні комісії ці чутки трохи обросли конкретними фактами.

Як розповів заступник генпрокурора Ренат Кузмін, до речі, палкий прихильник свого тезки в парламенті, в справі про вбивства Єрохіна насправді фігурує нагородний пістолет Луценка й навіть два таких пістолета. За його словами, міністр МВС в порушенні законодавства дарував вогнепальну зброю направо й наліво. Таким чином, два пістолета потрапили до бізнесмена - голови правління «Донвугілля» Олександра Ковальова. «Форт» - за укріплення економічної стабільності в Україні, другий - «Глок» - за укріплення політичної стабільності в Україні. «Насправді Луценко нічого не укріплював, бізнесмен допоміг оргтехнікою. Одним словом, заплатив – і отримав зброю», - зробив висновки Кузьмін.

Луценко на це відповів заступнику генпрокурора, що він згідно закону має повне право видавати наградну зброю кому вважає за потрібне. «Я, зокрема, вручав наградний пістолет Турчинову, він – мені, і ніякого криміналу тут немає», - заявив Луценко.

Однак він погодився з Кузьміним, що у випадку з Ковальовим це було неправильне рішення. «Під розпорядженням стоять підписи моїх заступників. Я визнаю, що не ретельно вивчив цей наказ. Підмахнув і не подивився», - заявив Луценко.

фото Максим Левицкий/ОБОЗ

Однак, як дав зрозуміти Кузьмін, ці наградні пістолети Єрохіна не вбивали. Яке вони мають відношення до справи? «Ніяке. Просто є бажання, що якимось чином я фігурував в цій справі. Начебто громадянин Ковальов був сусідом Єрохина. От і все», - припускає Луценко.

Кузьмін пояснив причетність пістолетів до справи дуже туманно: «Деякі особи дали свідчення, що громадянин з пістолетами від Луценка погрожував їм вимагав передачі грошей, акцій та всього іншого». Далі Кузьмін посилається на таємницю слідства.

До речі, це не єдині пістолети в справі Єрохіна. Під час відтворення подій у вбивстві полковника, в лісосмузі біля Ірпеня було знайденно цілий арсенал: близько тридцяти пістолетів. «Набої до них й глушники», - додає до цієї інформації Луценко, однак теж не пояснює, яке відношення ця зброя мала до вбивства.

Зате пан Кузьмін був такий добрий, що розповів основну версію слідства стосовно загибелі полковника. Згідно його слів, Роман Єрохін мав відношення до перевірки фактів конвертації і переводу грошей за кордон.

«В ході розслідування було встановленно, що основна справа, якою займався Єрохін, яка стосувалася незаконної конвертації грошової суми близько 1, 5 млрд. доларів, була вкрадена.

Частина цієї справи, по злочину, що стосується 28 млн., пішла в суд, винні отримали покарання – заплатили штрафи. А основна справа була закрита та вкрадена. Слідчий дав покази, що закриту справу передав Єрохіну. В нього є навіть розписка від полковника. Єрохін міг цю справу привести в Київ», - розповів Кузмін.

Також заступник Медведька розповів, що жоден народний депутат не допитувався по цій справі в якості підозрюваного, але «є версія про те, що замовлення на вбивство Єрохіна надійшло від дуже впливових посадових осіб». «Посадових осіб МВС?», - перепитав його один з депутатів. Онак Кузьмін дав зрозуміти, що не може відповісти на це питання, бо це таємниця слідства.

В принципі, факти, оприлюдненні Кузьміним, дуже добре лягають в схему, яку протягом кількох місяців нашіптують в вуха журналістів депутати від Партії Регіонів, соцпартії й навіть БЮТу: Мовляв, Єрохін закривав справи й прикривав очі на діяльність деяких конвертаційних центрів за окремі кошти, а продавав вже розслідувані справи. Начебто це відбувалося під міцним дахом покровителів з вищих чинів МВС. Начебто все було б добре, але Єрохін раптом затіяв свою гру, ось його й прибрали. При цьому деякі нардепи розпускають чутки, що наказ дав безпосередньо Луценко, при якому Єрохін начебто відповідав за наповнення тіньової міліцейської каси.

Хоча така версія не здається аж занадто переконливою. Якщо навіть її перша частина ще виглядає доволі логічною, то в другій логіка хромає. В такому випадку щось занадто активно Луценко почав розслідувати справу проти самого себе й навіть знайшов виконавців. При чому живими!

Кузьмін мотиви вбивства депутатам не розповів, за його словами вони не відомі навіть слідству. Однак навіть чутки в цій справі відіграють на руку тим політичним силам, які вимагають зняття Луценка. Зокрема, деяким з них, з числа опозиції, тепер можна робити обізнане обличчя, й цими «страшними» чутками пояснювати, чому вони розчищають дорогу на посаду міністра МВС якомусь «донецькому» силовику з числа фанатів Ріната Леонідовича. Можливо, для Малишева, можливо - для Джиги. Цікаво, хто БЮТу більше подобається? А ще цікаво було спостерігати, як на засіданні комітету всі без винятку депутати мочили Юрія Віталійовича. Серед них особливо старалися його вчорашні соратники соціалісти.

До речі, викид компромату на Луценка на засіданні комітету було організоване з розмахом. З критикою виступали і представники комітету, і співробітники генпрокуратури. Зокрема, вже згаданий заступник генпрокурора Ренат Кузьмін (в нього під час промови палали малиновою барвою вуха, а обличчя Луценка відповідало на звинувачення суцільним буряковим забарвленням). Крім цього, на засідання комітету були запрошені екс-керівники-правоохоронці з різних областей України. Усі до одного – високі чини правоохоронних органів, звільненні за наказом Луценка. Всі вони розпинали міністра. До речі, заради цього сумнівного задоволення Луценко «забив» на Президента – не прийшов на призначену йому аудієнцію в секретаріат.

фото Дима Богданов/ОБОЗ

 

Серед цієї компанії, яка стверджувала, що Луценко звільняв їх незаконно, бо вони оскаржили своє рішення в судах, в очі кореспонденту «Обозу» кинулося знайоме обличчя.

Останній раз я зустрічалася з паном Плужніком в 2002 році, коли він ще обіймав посаду керівника УБОЗу в місті Полтаві. Не найкращі емоції супроводжували цю зустріч, бо треба було рятувати місцевого активіста «України без Кучми» Сергія Кузовка, якому працівники УБОЗу підкинули зброю й катували у райвідділі, вимагаючи зізнання (згодом, суд його повністю виправдав).

До речі, Юрій Луценко заявив, що Плужника було звільненно з посади, якраз за масові випадки катування затриманих правоохоронцями в Полтаві. «В райвідділах були знайденні закривавлені біти, шприци з морфієм, які підкидали кому треба. Як після цього керівник УБОЗу міг залишитися на посаді?», - заявив Луценко.

Але це - невеликий ліричний відступ. Тепер повернемося до головного – до висновків. Головний висновок – недовго Юрію Віталійовичу працювати на посаді, якщо його опоненти перейшли в фазу активного наступу. Цікаво. скільки ще часу інородний елемент працюватиме в уряді Януковича?

Луценко стверджує, що ще два тижні протримається й обіцяє за цей час багато зробити. Інше питання, чи можна надолужити за два тижні те, що не було зроблено за два роки? Тим паче, в таких умовах, які Луценко дуже поетично змалював: «Все, рожденные ползать, слетелись на добычу».