НАДРУКУВАТИ

Андрухович про "гівняність", яйця і політичних тварин

Чому після морозівської зради під ВР нас не стояло хоча б з 30 тисяч і не показало Морозові та іже з ним великий всенародний фак? Цю контору дуже легко було задушити в зародку, тільки ж ми не вийшли і не задушили.

Опубліковано 14.11.2006 в 16:43 | "оглядач"

14 листопада на «Оглядачі» відбулася веб-конференція письменника Юрія Андруховича.

 

Пане Юрію з якими настроями Ви зустріли помаранчеву революцію, що це для Вас було?

 

Революція була чудом, якого я несвідомо дуже довго чекав. Я щасливий, що вона в нас була. І подвійно щасливий, що мав змогу там стояти.

Як на тебе, які саме цінності були цінностями помаранчевої революції?

Справа ж у тому, що на Майдані скільки було людей, стільки й цінностей. Тобто найвищою цінністю була людина – одна, окремо взята. Тільки не подумай, що її ім'я було ВАЮ. Це він собі так думає:))

Неужели все дерущиеся за власть так алчут сделать народу хорошо, или ими движут иные цели?

Ясно, що «иные цели»! Які ще можуть бути сумніви в цьому? Це політичні тварини, їх треба пошвидше на смітник, вони просто користуються нашою роз’єднаністю, а загалом вони нікчемні. В них треба кидати яйцями – завжди і всюди, куди б вони тільки не сунулися.

Все ставленники Кремля в других странах плохо кончали. Или это у нас надолго?

Якщо надовго – Україні гаплик. Я думаю, в Україні на сьогодні вже кількісно переважають ті, що за незалежність, а не за Росію. Вони просто, як завжди, розпорошені і роз’єднані, чим і скористалися ПР та їхні шестьорки. Тобто відповідь проста і жорстока: вони будуть при владі так довго, як довго ми їм це дозволятимемо.

Кто будет противостоять пропаганде лиц уголовной национальности?

Не думаю, що інтеліґенція в силі зупинити вурдалаків, якщо вони вже вийшли на кін. До того ж, якщо вурдалаки й самі йшли під проводом інтеліґенції… Я хочу сказати лише, що «інтеліґенція» теж буває дуже різною і не варто на неї все звалювати, бо мало хто що під цим застарілим словом розуміє. А протистояти владі, звісно, треба – особливо сьогодні. І не чекаючи на якусь ефемерну «інтеліґенцію» чи «моральні символи». Просто встати і вийти. Це називається пряма громадянська дія. Чому 11 липня 2006 року, після морозівської зради, нас не стояло під Верховною Радою хоча б з 30 тисяч і не показало йому, Морозові, та іже з ним великий всенародний фак? Чому там тільки звезені автобусами голубі стояли? Цю контору дуже легко було задушити в зародку (кажучи по-більшовицьки), тільки ж ми не вийшли і не задушили. А тепер чекаємо, що нам скаже якась «інтеліґенція».

Зрозумло, що люди не вийдуть і не скажуть "ГЕТЬ!" без підримки лідера. Скажіть чого чекають ці "лідери"?

Мабуть, вони вже ніякі не лідери. З лідерами дійсно проблема -- цим уся гівняність нинішньої ситуації й пояснюється. Але щось (хтось) обов'язково знайдеться, повірте мені.

Какого мнения Вы о Тимошенко?

Після морозівського парламентського перевороту 6 липня вона єдина не втрачала обличчя. Так мені здається, хоч я не її фан. Але її присутність – саме зараз – у нашому «політикумі» дуже важлива. Давайте придивлятися до неї далі. У мене немає відповіді на ці запитання. Тому я, до речі, свого часу відмовився від пропозиції «Нойє Цюрхер Цайтунг» написати її портрет. У кожному разі скажу так, що їй є куди рости і розвиватися.

Щодо ідей Західноукраїнського сепаратизму - що для Вас краще: капітуляція чи перебування в застиглому у часі совку? Можливо, це не капітуляція, а намагання вберегти самобутність нації на тих теренах, де вона ще є?

Та в тому ж і справа, що, як виявилося -- він уже не застиглий, той совок, його можна змінювати. Ми в цьому переконалися у 2004 році. Розумієте, в чому вся діалектика: просто так "зберегти самобутність нації" на відрубаних від решти нації теренах просто не вдасться. Треба або рятуватися разом, або разом пропадати. Я - за перший варіант.

Чи може російська мова повноцінно функціонувати в Україні?

Звичайно – і може, і повинна. Я стверджував і стверджую далі, що без російськомовної компоненти Україна стане біднішою. Але, на жаль, куди реальнішою сьогодні видається інша перспектива – неповноцінне функціонування української мови.

В 70е-80е украинский язык на Украине никто не уничтожал … При чём на украинском можно было найти всё что угодно... Как вы считаете, выигрывает ли наша нация от попыток насадить искусственно украинский язык?

Ні, так думати неправильно, це неоімперіалізм. «Ринок і економічні закони» несумісні з культурою. І ще: що Ви розумієте під "все что угодно", коли пишете, що в 70-ті роки українською можна його було знайти? Вам щось відомо про цензуру, політичні арешти, зони в Мордовії та за Уралом, про самвидав і тюремні строки, отримані за нього? Або про тюремні строки, отримані за українську мову? Ми з Вами в різних країнах жили, чи як?

Наскільки реальною є загроза надання російській мові статусу державної. Та чи загроза це?

Це загроза, однозначно. Я проти. Боюся, що вона стає все реальнішою. Але ситуація все ж не безнадійна. Поборемося.

Як Ви вважаєте, чому так мало українських патріотів серед співаків, акторів, спортсменів?

Думаю, вони просто дещо недорозвинуті. Це не провина їхня, а біда. І коли вони соромляться, то це не обов'язково по-злому. Вони соромляться, що так погано її знають. А це вже перший сигнал надії.

Куди поділися грамотні українці? Що далі буде з нашою мовою?

Це перехідний момент. Головне, що вже значно більше людей пише українською. Наприклад, смс-и…

На що маємо спиратися, пане Юрію, - все летить шкереберть!

Спиратися виключно на себе. На солідарність усіх таких, як ми. Не давати "їм" зацькувати нас. Тобто солідарно реагувати на кожен найменший утиск ними нашої свободи. Це прописні істини, але вони дієві. Я переконаний, що люди в стані поставити на місце тварин, навіть якщо ті тварини політичні.

Всі відповіді Юрія Андруховича Ви можете знайти тут.

Фото PHL


© 2008 Інтернет-холдінг «ОБОЗ.ua». Всі права захищені.

http://testukr.obozrevatel.com/news/2006/11/14/122282.htm