Робочий кабінет, робочий стіл, робоче місце людини може інколи розповісти про свого господаря значно більше, ніж він сам міг би себе прорекламувати. Тим більше, коли йдеться про політиків, які не позичають слів, щоб показати себе з якомога кращого боку.

Отже, робочий кабінет політика – це ніби дзеркало, яке показує його без гриму, без прикрас. І щоб якомога краще дізнатися про внутрішній світ наших керманичів «Оглядач» вирішив здійснити захоплюючу подорож приміщеннями комітетів Верховної Ради.

Оглядини розпочалися в будівлі комітетів ВР на Садовій, 3а. Це нова споруда, де розташовані кабінети найвідоміших та «найкрутіших» депутатів.

На четвертому поверсі «Обоз» побачив кабінет Романа Безсмертного. На жаль, робоче місце Романа Петровича виявилося закритим. Втім, у нас виникло запитання, чи взагалі використовує його Роман Петрович за призначенням, адже у лідера «НУ» вистачає кабінетів в партійних офісах «Нашої України».

Натомість кабінет партійного колеги - Бориса Беспалого - не пустував. Щойно переступивши поріг цього кабінету, одразу помічаєш прекрасно доглянуте помаранчеве дерево в керамічному горщику. Деревце було суціль обсипане маленькими помаранчами. «А що вас так здивувало? Якби у мене в кабінеті сині баклажани росли - оце була би сенсація», - парував Беспалий на питання, звідки в нього таке чарівне деревце.

Як зізнався, Беспалий деревце йому подарували на день народження у травні. Нажаль, плоди смаковими якостями не відрізняються. Вони гіркі та кислі. «Може, наколоті?», - одразу спало на думку. Однак Беспалий запевнив, що не вдається до якихось хімікатів при вирощуванні помаранчів. «Їм необхідно одне - побільше сонячного світла. Раніше воно стояло у мене вдома і трохи занепало. А як переніс в сонячний робочий кабінет - воно аж розцвіло», - похвалився Беспалий.

На четвертому поверсі «Обозу» пощастило натрапити на кабінет колишнього судді Замковенка, рятівника ув’язненої в Лук’янівському СІЗО Юлії Тимошенко. Нічого особливого у цьому кабінеті не було, хіба що у час нашого візиту у кабінеті працював не рятівник лідерки БЮТ, а інший Замковенко – його син. В очі кинулася лише колекція керамічних козачків.

Так само стерильністю відрізнялося робоче гніздо Олени Лукаш. Хіба що поличку в шафі прикрашав виводок матрьошок. «Це подарунок. Кого - не відомо», - пояснили секретарки. За їхніми словами, подарунки цінніші та гарніші Лукаш забирає додому. А кабінет їй прикрашати нема коли, бо вона людина зайнята і взагалі сюди забігає нечасто.

Ще сумніше було в кабінеті Руслани. Крім помічника Лижичко та меблів там не було взагалі нічого. «А де ж плакати депутата в шкіряних трусиках з підписами фанів?», - не можу втриматися від запитання. «Вибачайте, ще не облаштувалися. І взагалі Руслана тут буває дуже рідко», - пояснив помічник.

Не погано виглядав кабінет Сергія Ківалова. Ще б пак: голова комітету! У нього була приймальня з секретаркою та кабінет - великий та просторий. Не порівняти з побаченими закутками для інших депутатів. Прапор України, велике крісло, дороги письмові прибори... Виходячи з кабінету, в закутку за дверима не холодильнику на очі потрапила бронзова статуетка Феміди.

- Сергій Васильович, чому ви Феміду в закуток. на холодильник? На маргінес, - вирвалося запитання.

- Не поставлю я ж її на столі!? - вражено перепитав Ківалов.

- А чому б ні? Все-таки Феміда.

- Стіл в мене - для роботи. Щоб не заважала. А Феміду мені хтось подарував 2 дні тому. Хто - не пам’ятаю, то я її на холодильник, - зізнався депутат.

Навіть дивно, чому це юрист Ківалов так не любить це справедливе створіння з зав’язаними очима? Аналогічну Феміду «Обоз» виявив у Святослава Піскуна. Тут їй знайшлося місце біля телефону.

Ще у Святослава Михайловича було помічено велику дерев’яну булаву та двох блондинок-секректарок, які за відсутності шефа попросили не знімати інтер’єр кабінету.

До речі, ретельно ховали від об’єктивів робочі місця слуг народу чимало депутатських помічників. Журналісту не були раді в кабінетах Третьякова, Білозір, Калашникова та Кінаха. А жаль, адже в цих кабінетах відчувалася рука господаря. Вони були добре обжиті, в них відчувалася рука господаря.

Наприклад, стіни в Білозір були суціль завішані фотокартками, картинами, а столи та полички заставлені статуетками, серед яких, зокрема, виділялася статуя Свободи. А маленький кабінет великого Калашникова прикрашав ледь чи не в натуральну величину малюнок тигра з китайськими чи японськими ієрогліфами.

Зате журналіста дуже гостинно прийняли в кабінеті Ріната Ахметова - посадили на чорний шкіряний диванчик, люб’язно відповіли на всі питання. Це навіть здивувало, хоча спочатку здивувало інше – наявність цього кабінету. Загалом депутати отримують робочі місця у приміщеннях своїх комітетів. Наприклад, на поверсі, де розташований комітет закордонних справ - кабінети членів цього комітету, аж раптом - табличка на дверях «Рінат Ахметов». До речі, він знаходиться по сусідству з БЮТівцем Андрієм Шкілем.

Ахметов - член комітету з економічної політики, однак його впливове ім’я дозволило йому отримати кабінет не за місцем прописки. Хоча треба визнати: кабінетик просто малесенькій. В ньому два столи, дві секретарки. Коли приходить шеф - одна з них поступається Рінату Леонідовичу своїм місцем.

Обидві стверджують, що Ахметов тут буває часто, затримується на 2-3 години, щоб прочитати звернення громадян. «Він хоче знати, чим Україна живе. Адже листи приходять з заходу і сходу. Він вивчає, де які проблеми, де які біди, де які настрої», - пояснила секретарка. Вона показала полички, заставленні папками з цими зверненнями. За її словами, за 3 місяці їх прийшло 1,5 тисячі, і Ахметов вивчив геть усі.

Цікаво, що на цих же поличках, серед папок зі зверненнями притулилася книга «Уроки етикету» та сувенірний футбольний м’яч з підписом «Шахтар».

«З чим звертаються громадяни до Ахметова?», - запитую. «А як ви думаєте?», - хитро посміхається секретарка. Виявилося, що громадяни просять гроші у більшості депутатів, а якщо вони – найбагатші в країні… Інша справа, як депутати реагують на такі звернення. За свідченням секретарок, Ахметов надає адресні матеріальні допомоги через благодійний фонд «Розвиток України» при «СКМ».

Багато ходить чуток, що за віросповіданням Ренат Леонідович - мусульманин, однак Корану в кабінеті журналіст не помітив, натомність на столі в секретарки стояли православні ікони. «Це - мої. Хто за віросповіданням Ахметов, я не знаю. Лише мені відомо, що він багато допомагає храмам різних конфесій. Зараз реставрує Софію Київську», - розповіла секретарка.

А ще в кабінеті Ахметова кілька коней, бо за гороскопом Ренат Леонідович - кінь, а стіни прикрашають акварелі з київськими краєвидами та церквами. «Це Ренат Леонідовича картини. Він дуже любить старовинну київську архітектуру», - зауважила секретарка.

А ось у нардепа з БЮТ Дмитра Видріна нічого цікавого не побачиш. Нам заборонили гвіздками стіни пробивати, - пояснила секретарка. Ось так виходить: що можна Ахметову і Білозір - то Видріну – зась! За словами секретарки, Видрін збирався повістити фото зі свого творчого доробку.

У Ксенії Ляпіної в кабінеті око порадував лише букет звичайних айстр, а зацікавив телевізор «Електрон». «Це нам в спадок від депутата Бондаренка перейшов», -похвалилася секретарка. На питання, де робоче місце депутатки, секретарка пояснила, що та не має столу, отож, з ноутбуком сідає на табуретці біля чайника.

Поміж інших виділявся кабінет Тараса Чорнонола. Виділявся не інтер’єром, а запахом –суціль прокурений. Крім Тараса тут активно смалять два його помічника. У Чорновола на стінах висіли фото його батька, а книжкова полиця заставлена книгами батька, або про батька.

Біля самих дверей на сейфі стояло щось дивне. «Це сувенір від одного Львівського заводу, вручений Ющенку-прем’єру, щоб той якось допоміг, однак Віктор Андрійович нічого не зробив, отож передав цю штуку депутату-львів’янину Чорноволу», - пояснив помічник.

Тепер ця штука, за жартівливим свідченням помічників, виконує функцію предмету для залякування та самооборони.

До речі, в кабінетах депутатів «Обоз» не побачив ніяких зразків зброї. Ні сувенірних ножів чи мечів, ні розцяцькованих рушниць. Лише в кабінеті нардепа Гурєєва на робочому столі був великий позолочений ніж для розрізання паперів.

Хоча, можливо, щоб побачити зброю, варто було б побувати в кабінеті Турчинова, якого на Садовій, 3а немає. Ось, наприклад в СБУ в його кабінеті була ціла колекція зброї: гвинтівки, автомати кулемети часів першої та другої світової війни, а ще - маленький чорний пістолет з написом «вірю, знаю, можемо». В той час у Турчинові був й годинник з помаранчевою символікою. Тепер він не в милості. Цікаво, яка доля спіткала пістолет?

Безлюдними виявилися кабінети Жванії, Хмельницького, Каденюка.

Зате цікаві кабінети знайшлися в комітеті з Європейської інтеграції. Там одна за одною йдуть двері з табличками: Юлія Тимошенко 621, Віктор Янукович 624, Петро Симоненко 625 та Роман Зварич 626. Всі - закриті. Втім, відсутність життя в цих кабінетах зрозуміла – господарі мають партійні офіси з чималою кількістю помічників. Резервувати місце логічно хіба що для Зварича, адже він, напевно, скоро повернеться до парламентської діяльності.

Є ще одна цікава деталь, яка кинулася в очі: в жодному кабінеті не довелося побачити портрет Президента, Прем’єра, чи опозиційної принцеси. Щось не в авторитеті у депутатів лідери нації! Чи, можливо, наші політики нарешті почали позбавлятися радянської звички – чіпляти на стіну портрет вождя.