НАДРУКУВАТИ

Два генпрокурори – не межа. Третій – цілком реальний

Святослав Піскун, у вогні можливо горить, може й у воді тоне, але Президентам він точно не по-зубах. Сьогодні Святослав Михайлович виграв справу проти Президента України Віктора Ющенка.

Опубліковано 18.11.2005 в 19:31 | тетяна чорновіл

Шевченківський суд постановив скасувати указ Президента про звільнення Святослава Піскуна від 14 жовтня 2005 року і поновити його на посаді. Так само рік назад суд скасував указ Президента Кучми про звільнення Піскуна…

Святослав Михайлович вважає, що байдуже: подобається він Президентам, чи ні, а терпіти його згідно кодексу про прокуратуру доведеться до 2 липня 2007 року, коли спливає п’ятирічний термін його перебування на посаді, який виписаний в законі. «Указ про моє звільнення, підписаний Президентом - це «безпрєдєл». Адже там не вказано причини звільнення. Так само завтра Медведько може відмовитися писати заяву на вступ до «Нашої України», а післязавтра Президент його звільнить…», - говорив на попередньому судовому засіданні Піскун. За словами тоді ще екс-генпрокурора Святослава Михайловича, згідно закону «Про прокуратуру» Президент міг звільнити його лише у разі недовіри парламенту.

З такими аргументами Піскуна погодився суд. А от міністр Сергій Головатий не зміг переконати суддю Мороза в своїй правоті. Головатий стверджував, що згідно 11 статті Конституції, у Президента є право звільняти генпрокурора без жодних пояснень та вказування причин. «Хіба закон про Прокуратуру, до якого апелює Піскун, може бути вищим за Конституцію?» - питав Головатий. Крім того, міністр Юстиції переконував суддю, що Піскун подав позов не за адресою, мовляв, це питання конституційно-правових відносин, тому розглядати його має виключно Конституційний Суд.

До речі, для судді підтримати таку позицію Головатого було б зручним аргументом «зістрибнути» з теми. Тобто, не приймати жодного рішення. Однак суддя, якого характеризували як справедливого, але занадто боязкого дивним чином відкинув таку спокусливу пропозицію Головатого та прийняв рішення, яке, певно, дуже роздратує Президента.

«Можете так написати у своїх заголовках: команда Президента першу битву програла, але вона виграє війну. Ми подамо скаргу в Київський Апеляційний суд", - прокоментував рішення суду представник Президента Сергій Головатий.

Хоча за політичними наслідками це тягне як мінімум на три програні битви.

Віктор Ющенко опинився справді в незручній ситуації. Адже поспішне призначення генпрокурора Медведька створила таку юридичну колізію, яку вирішити неможливо. Як можна уявити собі, щоб однією генпрокуратурою керували два генпрокурора?! Сам Піскун на питання, хто буде прокурором - він чи Медведько – відповів: "Я буду по парних, а він - по непарних".

А якщо серйозно, що робити? Якщо навіть теоретично припустити, що апеляційний суд скасує постанову районного, з сьогоднішнього дня у нас офіційно два генпрокурори. Одного звільняє Президент - він подає в суд. Другого звільняє - той теж біжить в суд. І так по черзі? Хіба що парламент висловить недовіру…

Ось прийде Піскун в свій кабінет, а що далі? Скаже: «Медведько, посувайся, будемо вдвох керувати. Я відповідаю за зв’язки з пресою, ти - за зв’язки з владними структурами, справи по Порошенко - мої, справи по Тимошенко - твої…»

Одне радує: цим двом на одній посаді ужитися легко, адже в свій час Піскун підтягнув Медведька на Різницьку з прокуратури Луганської області й продовжує давати лише позитивні коментарі новому генпрокурору. Так само, як і Медведко жодного разу не «зливав» попередника, якого від сьогоднішнього дня можна називати співкерівником.

А якби депутати проголосували за Стретовича? Страшно подумати, що б завтра відбувалося в кабінеті на Різницькій.

А ще любителі політичного жарту, або бажаючі повністю дестабілізувати правоохоронну систему в державі могли би цю ситуацію вивести до абсолютного абсурду. Справа в тому, що завтра у нас може бути три легітимних генпрокурори. Для цього треба лише умовити Михайла Потебенька написати заяву про складання депутатських повноважень. Згідно «Закону про статус народного депутата» за ним п’ять років зберігається попереднє місце роботи. Нагадаємо, що у Верховну Радо той пішов прямо з кабінету на Різницькій.

Якщо серйозно, як повідомила заступник генпрокурорів Медведька і Піскуна Тетяна Корнякова, в генпрокуратурі поки все спокійно. Медведько жодних коменарів співробітникам не давав. Всі очікують, що буде далі.

Дуже символічно, що за кілька днів країна буде святкувати річницю Майдану. До речі, рік тому в країні була схожа ситуація. У нас було два Президента. Навіть три. Один старий, повноваження якого скінчилися. Другий – оголошений президентом в ЦВК. Третій - згідно присяги у Верховній Раді. Тоді цю проблему вирішив Майдан. Може тепер Майдан попросити обрати генпрокурора поміж двох легітимних кандидатів? До речі, Піскун на Майдан обіцяв прийти…


© 2008 Інтернет-холдінг «ОБОЗ.ua». Всі права захищені.

http://testukr.obozrevatel.com/news/2005/11/18/38872.htm