Російські вчені передбачили великий землетрус, який відбудеться до 2018 року і за руйнівною силою буде рівний стихійному лиху біля берегів Індонезії в 2004 році.
Зробити це дала змогу розроблена ними модель, яка описує процес зародження землетрусів і передбачає їх, а також статистична обробка даних сейсмічних спостережень. Звіт про роботу надруковано в останньому номері британського наукового журналу New Scientist.
Доктор фізико-математичних наук Володимир Кособоков з московського Міжнародного інституту теорії прогнозу землетрусів і математичної геофізики РАН розповів про виконану роботу на міжнародній конференції у Відні.
За його словами, епіцентр поштовхів майбутнього землетрусу може бути в одному з п'яти регіонів – у західній частині межі між США таі Канадою, в Чилі, в Кашмірі, на Суматрі та в Індійському океані біля Андаманськіх островів.
Створений російськими ученими алгоритм M8S розроблявся для середньострокового прогнозу землетрусів (на декілька років). У його основі лежить ретроспективний аналіз динаміки сейсмічної активності, передуючої сильним підземним поштовхам. Учені розробили критерії, що свідчать про підвищення вірогідності катастрофи до значення, достатнього для ефективного прогнозу.
Найпершим підтвердженням ефективності алгоритму М8 (попередника M8S), що показав 20-кратне підвищення вірогідності катастрофи, був сильний землетрус біля берегів Південної Суматри 26 грудня 2004 року. Це землетрус магнітудою 9–9,3 балів за шкалою Ріхтера – другий за силі протягом останніх 100 років – призвело до виникнення могутнього цунамі в Індійському океані, яке спричинило великі жертви. Хвиля цунамі забрала життя близько 280 тисяч осіб, ще три мільйони лишилися без осель. Найбільших втрат зазнала Індонезія, яку накрили 30-метрові хвилі. Також постраждали Таїланд, Малайзія, Індія, Мальдивські та Сейшельські острови, Шрі-Ланка, Бангладеш, Мьянма, Сомалі, Танзанія, Кенія, ПАР і Йемен. Загинули більше 7 тисяч іноземних туристів, що відпочивали на курортах.
Російські вчені встановили, що найбільші землетруси мають чітку циклічність. А їх сила посилюється до кінця циклу. Наприклад, у ХХ столітті всі чотири мегаземлетруси сталися в короткий період часу. Це Камчатський землетрус 1952 року силою 9 балів, землетрус на островах Андреанова (Аляска) 1957 року силою 9,1 бала, в Чилі – в 1960 році силою 9,5 бала, в протоці Принца Уїльяма на Алясці в 1964 році силою 9,2 бала. На думку сейсмологів, таке угрупування маловірогідне для незалежних випадкових подій.
Зараз сейсмологи з МІТПЗ РАН звертають увагу на активізацію передвісників землетрусів у 124 з 262 кіл дослідження радіусом 3 000 км.
Незважаючи на те, що сучасна сейсмологія просунулася далеко уперед, передбачати землетруси з високою вірогідністю вчені поки так і не навчилися. І навіть прогноз фахівців Інституту РАН не відрізняється великою точністю.
Зрозуміла природа цих сейсмічних катаклізмів: вони відбуваються в місцях тектонічних розломів, які сформувалися за мільйони років. Земна кора ламається в місцях зіткнення гігантських літосферных плит. Сейсмонебезпечні райони вченим відомі, але передбачити дату катастрофи з точністю до дня і навіть року вони поки не в змозі.
Цілком можна покладатися на середньостроковий науковий прогноз сейсмічної активності, який дається на декілька років вперед і переглядається кожні півроку. Що стосується короткострокового прогнозу, то Геологічна служба США стверджує, що він буде неможливий ще як мінімум 50 років, повідомляє РИА Новости.| : | Средня оцінка: | Ваш голос враховано | Голосів: 0 |
  |
|
Прокоментувати
