Збільшити шрифт

1

2

3

Новини по темі»

	»Табачник взявся за реформування вищої школи
	»Табачник взявся за реформування вищої школи
	» Іспит з української мови можна замінити
	»Іспит з української мови можна замінити

Читайте також »

	»Українська молодь дуже втомлюється
	»Церкви США заманюють молодь віртуальним вбивством

Чи справді "покоління Google" – діти, народжені після 1993 року, – дуже відрізняється від дорослих? Чи правда, що вони тягнуться до комп'ютерної мишки ще в колисці й демонструють інстинктивну здатність орієнтуватися в інтернеті й швидко знаходити потрібні відповіді? Насправді юні користувачі відрізняються від дорослих не так сильно, як можна подумати.

Проведене в січні дослідження за участю англомовної молоді з розвинених країнах Заходу розвіяло багато міфів про взаємини молодих людей з новими технологіями, повідомляє Inopressa. Наприклад, чи правда, що покоління Google розбирається у високотехнологічних штучках краще за дорослих? Це "в цілому правда", хоч "користувачі старшого віку швидко їх наздоганяють", ідеться в дослідженні, проведеному на замовлення Британської бібліотеки. "Більшість молодих людей користуються значно простішими технологіями… ніж прийнято вважати", – свідчать висновки роботи.

Чи правда, що для молоді властива "багатозадачністю" – робити по два, три або більше справ одночасно? "Переконливих доказів цьому немає". Чи віддає перевагу юне покоління візуальній інформації перед текстом? "Правомірно сказати так, хоч текст також має важливе значення", – стверджують фахівці. Чи справді молоді люди не вміють чекати й бажають, щоб їх інформаційні запити задовольнялися негайно? "Ні, – відповідають дослідники. – Переконливих доказів, що в цьому відношенні молодь більш нетерпляча, не виявлено".

Як би там не було, користування пошуковими системами на зразок Google і Yahoo робить і учнів, і дорослих більш поверхневими. Вони переглядають лише частину інформації – заголовки, зміст, анотації – але рідко копають глибоко. Це добре для швидкого ознайомлення, однак студенти мають уміти серйозно розібратися в питанні, в його тонкощах і нюансах, якщо хочуть навчитися думати своєю головою.

Незважаючи на те, що студенти зазвичай демонструють високий рівень комп'ютерної грамотності, їх "інформаційна грамотність" – вміння знаходити й освоювати якісну інформацію – часто відстає, стверджується в роботі. Вони мало часу витрачають на обдумування знайдених в інтернеті даних. Тому молодь треба вчити уважніше оцінювати точність, значущість і авторитетність отриманих відомостей.

Такої думки дотримуються навіть студенти коледжів – 89% з них починає дослідження зі звичайних пошукових систем, а не із сайтів бібліотек. Майже всі студенти коледжів задовольняються результатами такого пошуку. У цьому й полягає проблема. Якщо бібліотеки хочуть зберегти свою роль, необхідно навчати молодь більш складним дослідницьким методам.

Але зачекаймо, поки ці діти виростуть і зрозуміють, що інтелектуальна власність – джерело коштів для існування. Таке ставлення може змінитися.