11 червня у Миргороді за підтримки проекту «Телекритика» завершився презентаційний тур однієї з найяскравіших постатей молодої української літератури - Любка Дереша.
23-річний львів'янин у гоголівському краю презентував нову книгу «Трохи пітьми», відвідав Спасо-Преображенську церкву у Великих Сорочинцях, у якій хрестився Микола Гоголь, та побував в Опішні – головному центрі виробництва кераміки колишнього СРСР.
У переважній більшості аудиторія складалася з людей віком від сорока років, що досить незвичайно для Любкових презентацій.
Дереш розпочав розмову з попередження публіки, що книга писалась під враженнями від спілкування з його знайомим психотерапевтом. І одразу ж витягнув на сцену стільці, за допомогою яких намагався імітувати психодраму – боротьбу між кількома «Я», що складають нашу особистість. Читання уривків викликало у публіки ледве стримувані веселощі. Особливо сподобався уривок про бабцю, що весь час бачила у своїй онуці симптоми різних хвороб й наполегливо її рятувала від усього – після нього аудиторія справді прийняла Любка. Дехто з присутніх перешіптувався, мовляв, «такий молодий, а так точно чіпляє дрібниці», дехто впізнав у героях себе, дехто весь час дзвонив телефоном і переказував, що відбувається.
Питання ставили різноманітні: чи справжнє у Любка прізвище, чи це псевдонім, чи довго писалася книга або як усамітнитись, аби при цьому не ображати близьких тощо.
Дереш згадував, як починалась остання багатомісячна подорож Україною: «Спершу був Крим, а властиво, його давня столиця - місто Бахчисарай.
У колі друзів у місті Бахчисарай я вносив остаточні правки у текст роману "Трохи пітьми". Звідти ж, 20-го лютого, у день 54-ї річниці приєднання Криму до УРСР, я надсилав текст до видавництва.
Наступні три місяці, з нетривалими перервами, я перебував у дорозі з промо-туром цієї книжки, об’їхавши при цьому ледь не всю Лівобережну Україну – Київ, Харків, Полтаву, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Чернігів, Суми, Одесу. На Одесі закінчувалась офіційна програма туру, організована для мене «Клубом сімейного дозвілля». Але мені страшенно приємно, що справжнє завершення цього циклу мандрів я зустрічаю знову в колі друзів, знову в товаристві Костянтина Дорошенка і "Телекритики" – і знову в особливому місці, місті-чакрі - у гоголівському Миргороді. Завдяки ініціативі та всебічній підтримці ресторану "Гоголь" я отримав нагоду провести завершальну презентацію свого роману для мешканців міста Миргород, які приємно вразили мене своїм інтересом до молодої літератури, й відразу завоювали симпатію до себе відкритістю та щирістю», - наголосив Любко. І додав: «Чудовим подарунком для мене стало також і те, що у ресторані "Гоголь", після затяжних мандрів, опинився у справді панській атмосфері й зміг відновити сили небуденними українськими стравами».
Молодий письменник передав Миргородській центральній бібліотеці примірники своєї книги.

Костянтин Дорошенко («Телекритика») Любко Дереш у ресторані «Гоголь»
За словами Олександри Кордіяки, директора з розвитку готельно-ресторанного комплексу «Гоголь», приїзд Любка Дереша – велика подія для Миргорода: «Ми задоволені тим, що змогли влаштувати зустріч мешканців міста з Любком. У нашому місті практично не буває таких заходів, хоча воно є добре знаною курортною зоною. Думаю, що саме з цієї презентації буде започатковано добру традицію популяризації творчості місцевих авторів та письменників з інших міст».
Тетяна Борисенко, відповідальний редактор телестудії «Миргород», зазначила, що такий формат зустрічей потрібний, оскільки популяризує українську літературу і дає можливість письменнику сам-на-сам спілкуватись зі своїм читачем. «Добре, що Любко Дереш був на відстані протягнутої руки. І дуже символічно, що зустріч проходила у ресторані «Гоголь», адже Гоголь був відомим містифікатором. А містичні ноти у Дереша присутні у кожній книзі» - зазначила вона.
Нагадаємо, презентуючи роман "Трохи пітьми" на Обозревателе, Любко Дереш відповідав на питання наших читачів.
| : | Средня оцінка: | Ваш голос враховано | Голосів: 0 |
![]() ![]() |
|




