фото Артур Бондарь/ОБОЗ

Хоча долю виборів не визначено, три політичні сили вже встигли сформувати свої передвиборчі списки. Ніхто до кінця не впевнений, чи підуть вони у хід, однак журналісти отримали унікальну можливість проаналізувати, наскільки змінилися стандарти набору майбутніх депутатів. Особливо цікаво, які там справи з «любими друзями», «любими родичами» й «любими грошовими мішками» — тобто всіма тими «любими граблями», на які наступають партії та блоки.

Два Ющенки, двоє Ульянченків, двійко Балог

фото Дима Богданов/ОБОЗ

фото Виктор Арнаутов/ОБОЗ

Найхитрішою виявилася «Наша Україна»: вона подала список з 450 осіб за алфавітом. Тому «нюанси» виявилися захованими серед лісу невідомих нікому прізвищ. Отож, наскільки впали акції «любих друзів», оцінити поки що не можливо. Відомо лише про повне політичне банкрутство Льоші-Мерседеса, бо з’їзд своїм рішенням дружньо виключив Івченка зі списків. Після голосування делегати вітали один одного з перемогою над шанувальником ультрадорогих машин за державний кошт. «Обозреватель» почув лише один сумний голос в щасливому обговоренні. Делегат з Луганщини журився: «Шкода. Такий веселий мужик, в Москві на переговорах всіх послав на х..., коли попросив собі перекладача».

Зате алфавітна подача викрила синдром «любих родичів» в команді помаранчевих. Один за одним в списку значаться брати Балоги, два Ульянченки — одна Віра Іванівна (київський губернатор, давня соратниця Ющенка) та її брат (у Віри Іванівни ще є й сестра, можливо, вона заховалася у списку за іншим прізвищем?). Зберегли свої позиції, очевидно, що у прохідній частині, два Ющенки — брат та племінник чинного Президента. Зате з’їзд прокотив зятя президента, керівника рубероїдного комбінату Олексія Хахлєва. Ось така демократія!!! Щоправда, є підозри, що не всі з мандатами знали, хто це такий, принаймні делегати, що сиділи навколо кореспондента «Обозревателя» лише знизали плечима. Треба було все-таки Олексію брати прізвище тестя, тоді б його і не спіткав фальстарт.

Віктор та Іван Балоги

Віра Іванівна Ульянченко

Петро Ющенко, Ярослав Ющенко, Олексій Хахлєв

Ще цікава деталь: в список Президента не увійшов екс-керівник секретаріату Олег Рибачук: чи то витівки Балоги, чи він остаточно впав у немилість у Ющенка.

Список БЮТ: на поталу Бродському

фото пресс-служба БЮТ

Якщо на з’їзді «Нашої України» при формуванні списків точилися запальні дискусії, то на аналогічному зібранні БЮТ не полишало відчуття, що все дійство коїться лише для проформи. Тут говорили лише лідери партій, делегати — аплодували.

фото пресс-служба БЮТ

БЮТ змогло заінтригувати одним: вечірнім часом проведення з’їзду. Чому в БЮТ вирішили формувати списки на ніч дивлячись, пояснив Анатолій Семинога: «Ми ж нічна варта». Він додав, що організатори пішли на зустріч делегатам, які вранці планували відвідати цвинтар. «Поминальний тиждень все таки», — заявив Семинога.

Мабуть, делегати не встигли переключитися на з’їзд з поминальних заходів, бо про партію говорили лише добре або ніяк. Навіть Тимошенко в своєму виступі не жартувала, як зазвичай. Й навіть «Ющенко — так!» виголосила майже серйозним тоном, не пустивши очима своїх знаменитих бісиків.

Веселіше було лише на гальорці, де Андрій Кожем’якін щось жваво обговорював з братами Буряками, Абдулліним та Баграєвим, — незважаючи на виступ лідера. А ось Фельдман чомусь нудився на одинці.

Суперсенсацій, і просто сенсацій, в списку БЮТ не виявилося. Більшість депутатів, які, за словами Тимошенко, проявили стійкість, у нагороду отримали майже ті самі місця, що й в списку 2006 року. На місця депутатів, що не проявили стійкість, або вийшли зі списків з інших причин, прийшли нові союзники БЮТу: члени ПРП та Йосип Вінський. Перебіжчик від Мороза забрався на четверту сходинку замість голови Верховного Суду Онопенка. А на почесне п’яте місце Левка Лук’яненка, який несподівано й загадково вирішив відпочити від політики, прийшов Віктор Пинзеник.

фото пресс-служба БЮТ

На своїх місцях залишилися майже всі вихідці з великого бізнесу: брати Буряки, Васадзе, Абдуллін, Жеваго. Не пощастило лише Василю Хмельницькому. Він єдиний з «грошових мішків» постраждав за нестійкість. Тимошенко, як і обіцяла журналістам на останній прес-конференції, Хмельницького в списки не включила. «Він формально вже давно з антикризовою коаліцією», — пояснила Юлія Володимирівна.

Фаворити лідера Богдан Губський почив на 26 номері незважаючи на численні заклики Бродського до Тимошенко «очиститися від «рейдера Губського». Олександр Фельдман посів 42-е місце, а Григорій Немиря, якій відповідає за зовнішньополітичну діяльність, має в списку позицію 47, хоча в презентаційних документах Тимошенко під час її візиту до США значився як один з трьох лідерів Блоку.

Єдиною сенсацією списку Тимошенко стала відсутність в ньому «людей Бродського». Хоча вони й проявили стійкість і не ввійшли в антикризову коаліцію, однак Тимошенко їм вже давно не довіряла. Нардеп Данілов скаржився «Обозревателю», що перед кожною заявою Мороза про перехід депутатів Юлія Володимирівна дзвонила йому на мобільний й питала, як йому, Данилову, не соромно. «Я її переконував, що не збираюся йти, але вона не вірила», — розповідає екс-губернатор Луганщини Данілов, якого Ющенко, до речі, свого часу зняв з посади за вірність звільненій Тимошенко.

Разом з Даніловим, зі списків вилетів член очолюваної Бродським Партії вільних демократів Дмитро Видрін та їхній партійний товариш, нардеп і відомий харківський журналіст Сергій Потімков. Те, що в апаратній боротьбі Потімкова переграв його земляк Олександр Фельдман, викликало особливе обурення у вільних демократів: вони вважають, що послідовний опозиціонер до Кучми Потімков має куди більше моральних прав на депутатство від БЮТ, ніж «затятий кучміст Фельдман».

Обурення Михайла Бродського не мало меж. І далі буде. Він особисто прийшов на прес-конференцію лідерів опозиції й влаштував скандал, який може влаштувати лише Бродський. Він назвав «БЮТ» «тоталітарною сектою», яка «штовхає Україну до громадянської війни». А особисто Тимошенко звинуватив в тому, що, мовляв, вона, Юлія Тимошенко, особисто обіцяла Михайлу Бродському пляшку коньяку, якщо не зможе підкупити Конституційний Суд.

Нещодавно Бродський розповів «Українській правді» про те, як кожний теперішній депутат БЮТ потрапив до списку. Тепер він не приховує, що й у новому списку дійде по кожному до сьомого коліна.

Ідейний Жванія, новий окрас «Сільських вістей» та московські Лужники?

В списках БЮТ залишився Олександр Шепелев, про якого Луценко натякав, що той якимось боком причетний до справи вбивства полковника Єрохіна та до діяльності конвертаційних центрів в Донецькій області. Шепелев до речі на ці звинувачення до сих пір не відреагував, від журналістів він просто переховувався, відключивши всі мобільні телефони. Певно, за нинішньої вимушеної дружби між лідерами опозиції Луценко про це нагадувати не буде.

Більше про списки Тимошенко сказати нічого. Зрештою іншого й не очікували — результат прогнозований.

фото Роман Чорномаз/ОБОЗ

Трохи цікавіший пиріг, який зліпила «Народна самооборона». Як показав аналіз їхніх списків, «Самооборона» дещо страждає синдромом «любих родичів», притаманним «Нашій Україні», бо Юрій Луценко включив до списку свого брата. Дехто тут може вгледіти й синдром «любих друзів» в особі Давида Жванії. Однак, якщо про це сказати Юрію Луценку він шалено обуриться, бо за його словами нікого в списки «Самооборони» за гроші не включали. «Жванія...Він переконаний в ідеології «Народної самооборони». У нас є багаті та бідні, але всі ідеологічні», — заявляє Луценко.

Перший номер в списку — звісно, сам Юрій Віталійович, другий Микола Катеренчук, який, як подейкують, дуже швидко «вилетів» з БЮТ, бо там його запідозрили у спробі перепродати одне з чотирьох зарезервованих для його людей місць.

Тарас Стецьків, який разом з Луценком виступав на майданах, чомусь не потрапив до першої п’ятірки. Зате Володимир Стретович та Віктор Мусіяка, які не змучували себе мандрівками Україною та спілкуванням з народом, посіли 5-е та 7-е місце відповідно. Це певно з вдячності, що завдяки їхнім партіям Християнсько-демократичний союз та «Вперед, Україно!», що мають офіційну реєстрації, з’явилися умови для формування блоку. Луценк отримав можливість не зливатися з НСНУ, а Жванія, якого Ющенко нібито вважає частково винним у своєму отруєнні, — не каятися перед главою держави задля місця в списку «Нашої України».

Хто в НС господар, стає зрозумілим при аналізі другого десятку, одразу після Жванії. Там — всуціль люди, близькі до Юрія Віталійовича. Більшість з них він надбав під час роботи в МВС. 11 номер у списку — екс-керівник відділення Інтерполу в Україні Кирило Куліков, який роками розшукував Бакая, Щербаня, Білоконя та Засуху, котрі в свою чергу піарили Луценка виставками самоварів та зброї. 15-й — Юрій Гримчак, керівник Донецької обласної організації НС. Колишній соціаліст, завдяки дружбі з Луценком в свій час працював заступником губернатора Донецької області Чупруна з політико-правових питань. 16-й — екс-прокурор Криму Євген Шимчук. Це під його керівництвом, прокуратура Криму намагалася відібрати в Рената Ахметова кримську дачу, садибу Жуковського, приватизовану ЗАО «System Capital Management». На 18-му місці — Олександр Бобилєв, екс-керівник обласного управління МВС. В Інтернеті про нього найбільше повідомлень, як про людину, яка намагалася відродити в країні витверезники.

Не можливо не звернути увагу на те, що в списках Луценка велика кількість людей, що мають відношення до журналістики. До журналістики в першій двадцятці списку Луценка мають відношення 5 осіб: тележурналіст Володимир Ар’єв, політолог Олесь Доній, генеральний продюсер «5 каналу» Юрій Стець, Олена Гарагуц редактор відомої в Дніпропетровську області газети «Ліца», «яка має чималий досвід боротьби з режимом Кучми Януковича», як сказано на сайті «Самооборони».

Найцікавішою, безумовно, є присутність в першій десятці голови редакційної ради газети «Сільські вісті» Івана Сподаренка. Ця газета завжди була рупором Соцпартії та приносила їй чималі дивіденди, адже передплатний наклад в 400-500 тисяч охоплював майже всі села України. Є думка, що «Сільські вісті» прийшли до списку Луценка слідом за Жванією, який віднедавна опікується цим виданням.

Існує й інша версія. Її, зокрема, оприлюднив на веб-конференції в «Обозревателе» російський політолог Станіслав Бєлковський. На його погляд, Сподаренка в список «Самооборони» привів Олександр Бабаков — бізнес-партнер загиблого Максима Курочкіна. «Раніше він послідовно підтримував соціалістів. Зараз наскільки я розумію, збирається підтримувати «Народну самооборону», — розповів Станіслав Бєлковський.

Певно, тепер по всій Україні бабці будуть розтоплювати грубку портретами Луценка, а не Сан Санича, як вони це робили десять останніх років. А мінусом цього надбання може стати те, що кілька років тому «Сільські вісті», керовані Сподаренком, побували в епіцентрі міжнародного скандалу через свої антисемітські публікації, про які, тепер, очевидно, згадають під час можливої кампанії. Принаймні правдоруб Бродський, подейкують, розглядав «Самооборону» як пристанище для вільних демократів доти, доки не дізнався, що список Луценка буде прикрашено Сподаренком.

А тепер коротенько висновок: хоча наші політики люблять кричати про свіжу кров в рядах опозиції в Раду все йдуть старі обличчя.
Можливо, в інших умовах багато з нинішніх депутатів не потрапили би знову до списків партій. Принаймні на шару. Однак лідери не ризикують проводити кардинальну зачистку — адже немає надії на Конституційний Суд й впевненості в політичному майбутньому. Якщо завтра розпущена Верховна Рада рішенням КС поверне законні права, то ображені депутати розбіжаться, як миші до більш ласкавих господарів, і всіх разом їх набереться 300.

Отож з ними доводиться рахуватися. Що тут сказати, бідні опозиційні партії! Це певно перший раз в історії України, коли списки сформовані, а політична каса пуста.

А «Обозреватель» і надалі займатиметься передвиборчими списками: кажуть, там чим глибше, тим цікавіше.