…Адже цього ніхто не бачив. Українських журналістів позбавили можливості побачити спілкування української опозиціонерки та держсекретаря США Кондолізи Райс. На жаль. Тому що журналістам було б цікаво «вживу» співставити ці дві особистості, порівняти їх. Втім, хто з двох впливовіша – зрозуміло і без будь-яких експериментів. Прикро, але на зустріч не пустили навіть особистого фотографа Юлії Тимошенко.

 

Отож, ми не маємо документальних доказів спілкування Тимошенко з Райс, - лише розповідь самої Юлії Володимирівни. Щоб ні у кого не залишилось сумнівів, що зустріч насправді мала місце, поспілкуватися з журналістами Тимошенко вирішила одразу на виході з Держдепу. Щоб наблизитися до заповітних дверей на відстань трьох метрів  представникам ЗМІ довелося пройти цілу процедуру: перевірки паспортів, проходу через рамку. Однак це того вартувало. На переконання організаторів зустрічі, це був неабиякий доказ. Справді, будь-хто може стати на фоні держдепартаменту, та розповідати про зустріч з Кондолізою Райс. А спілкуватися з пресою під кабінетом Кондолізи – зовсім інша річ.

 

Отже, численні перевірки документів та перевірки на металошукачі, не надто тривале чекання під дверима, і ось до преси виходить щаслива Юлія Тимошенко. «Прекрасна зустріч. Я дуже задоволена», - повідомила Юлія Володимирівна журналістам. Ще б пак! – співрозмовниця,  подейкують, одразу запропонувала українській гості називати її по дружньому – «Конді», а сама зверталася до Тимошенко звичним для нас «Юля».

 

Судячи зі слів лідерки БЮТ, їй справді було чого радіти - як похвалилася вона журналістам, Кондоліза Райс сприйняла її виплекану ідею дострокових виборів. «Я почула, якщо в Україні, демократичним правовим шляхом будуть проголошені дострокові вибори, то в принципі, якщо це буде згідно Конституції, такі дії будуть підтримані демократичними країнами світу. Україна має шанс позбавитися від накопичення тоталітарних можливостей нової влади», - радо розповіла Тимошенко.

 

Радість Юлії Володимирівни можна зрозуміти: впродовж кількох днів вона ходила кабінетами Вашингтона, проштовхуючи свою ідею дострокових виборів: кабінетами віце-президента Чейні, сенатора Лугара, кількох конгресменів. Однак схоже, що на повне порозуміння вона натрапила вперше.

 

Відповідаючи на питання, як співбесідники Тимошенко сприймають проведення дострокових виборів, Юлія Володимирівна раніше скромно відповідала: «Я не очікувала слів підтримки чи не підтримки стосовно дострокових виборів, я просто хотіла донести інформацію про стан справ в Україні». Лідерка БЮТ скаржилася, що за уряду Януковича Україна віддаляється від євроатлантичного вибору, що є загроза втратити демократію. Що нинішній уряд виконуючи команди Москви намагається позбавити Україну енергетичної незалежності. Бо «РосУкрЕнерго», «чиє коріння росте з Росії», з кожним днем набирає потужності, що через афільовані компанії РУЕ приватизує всю дистриб’юторську мережу. Крім того, на думку Тимошенко, спільна з російськими компаніями розробка уранових рудників залишить Україну без урану.

 

Вона запевняла, що існує загроза втрати політичної незалежності або втрата частини території, тобто Криму. Перший план, за її словами, реалізується через повернення до ідеї ЄЕП, яку нещодавно оголосив Азаров. А загроза для Криму криється в тому, що Російська Федерація планує лавиноподібно інвестувати в півострів кілька мільярдів доларів. На переконання депутатки, гроші підуть на розхитування політичної ситуації на півострові.

 

Самі жахіття, панацеєю від яких, за словами ЮВТ, стануть дострокові вибори. Тягнути ніяк не можна. «Якщо мафія залишиться при владі до 2011 року, то можна лише уявити, в якому стані будуть демократичні сили й де вони будуть – пристосують нас за гратами», - скаржилася Тимошенко на зустрічі з діаспорою.

 

Нажаль, дізнатися про реакцію американських посадовців, з якими зустрічалася Тимошенко, неможливо. Важко уявити, яке враження справив на американців лідер української опозиції, якого «головний мент» України  Василь Цушко без жартів  звинувачував у мистецтві гіпнозу та ворожіння. Хоча є докази, що віце-призидента Чейні Юлії Володимирівні таки вдалося загіпнотизувати. Аж на 20 хв.

 

Бо замість півгодинної розмови, яка була запланована протоколом, вони спілкувалися майже годину. Віце-президент не часто вибивається з графіку. Весь цей час журналістам довелося чекати напроти Білого Дому в оточенні охорони. Але зустріч була явно плідною. Як зізналися згодом помічники Чейні, вони рідко бачать свого боса в доброму гуморі, він завжди залишається незворушним, однак на переговорах із Тимошенко американець щиро посміхався.

 

Офіційний Вашингтон від українських журналістів закрився аж  занадто. Охоронці тримали представників українських ЗМІ на відстані ста метрів від воріт Білого дому, забороняли робити крок вліво чи вправо. Нам навіть не дозволили вільно побродити парком Лафаєта, хоча в цей час там на газонах  вільно бавилася в м’яча молодь і спали на лавках бомжі. До речі, при появі біля Білого Дому групи українських журналістів на даху Президентської резиденції з’явилися чорні фігури. Журналістам пояснили, що це - не снайпери, а будівничі.

 

Однак повернемося до нашої героїні. Переговорами з Кондолізою Райс Тимошенко завершила свою заокеанську програму. Вона заявила, що задоволена візитом і тим, який їй влаштували прийом. «Мені вдалося на самому високому державному рівні в США пояснити розвиток подій в Україні, пояснити нюанси, які супроводжують наше політичне життя, щоб зорієнтувати світову спільноту. Якщо той політичний хаос, що нині в Україні, продовжиться до 2011 року - Україна може втратити свою лідерську позицію, хвилювалася Тимошенко після зустрічі з Райс.

 

До речі, про геополітичну місію України Тимошенко в Вашингтоні говорила дуже багато.

Вона розповідала, що Україну тут вважають лідером з розвитку демократії на пострадянському просторі, що такий статус зобов’язує нашу державу допомагати розвивати демократію в сусідніх країнах. На зустрічі з американськими експертами та науковцями Юлія Володимирівна заявила, що допомоги України потребує Грузія. Що Україна повинна приймати активну участь у розвитку демократії Придністров’я. «Білорусь треба підтримати. Ця країна зараз не хоче віддавати свою незалежність за газ. Однак замість того, щоб взяти Білорусь під білі руки, ми навпаки висловили їй догану від нашого уряду, за те що не виконує наказів Москви», - розповідала Тимошенко.

 

Ну і, звичайно, не забувала  Тимошенко у Вашингтоні про тарифи за послуги ЖКГ. На кожній зустрічі вона розповідала, що розраховує на співпрацю з американською програмою «Виклики тисячоліть», яка надає грантову допомогу країнам, що розвивають демократію. Тимошенко всім розповідала, що американські гранти потрібні Україні  для реконструкції комунальних  мереж, що зменшить споживання газу вдвічі. «Невелика Африканська країна отримала нещодавно півтора мільярда. Україна теж може розраховувати», - повідомила Тимошенко. Вона зауважила, що, повернувшись на Батьківщину, залучить Президента до проекту отримання грантів на «каналізацію».

 

А ще Тимошенко всім розповідала, що Україні потрібна труба з азіатських газових родовищ  до Європи. Мовляв, диверсифікація постачання газу вигідна не лише Україні, бо  це питання Європейської енергетичної безпеки. Щоправда, чому це мусить бути аж таким цікавим для США? Хіба що з позиції «назло Росії». Однак Тимошенко все одно відстоювала цю ідею. Справді, не пропадати ж хорошій думці.

 

Окремою наскрізною темою американського вояжу Тимошенко була помаранчева революція. Коли на зустрічі зі ЗМІ в національному прес-клубі до неї підійшов чоловік з помаранчевою хустинкою, Тимошенко заявила : «Я хочу. щоб у вас усіх тут були помаранчеві серця». Не даремно ж Тимошенко нагородили відзнакою Фундації Рональда Рейгана за розвиток демократії.

 

На нагородження Юлії Володимирівни в величезному залі зібралося кілька сотень борців за демократію, які співали гімн США, їли, пили, говорили промови, з великим захватом дивилися фільм про Тимошенко. Не стримувати емоцій – як справжні американці - коли гостю показували на екрані на майдані та у в’язниці.

 

Все б чудово, однак якась зла доля, все намагалася перешкодити Тимошенко утримати нагороду. Спочатку в залі спрацювала протипожежна сигналізація. Приїхала «пожежка», американці на вулиці наче мурахи обступили машину та бурхливо обговорювали пригоду. Однак посіяти паніку в залі не вдалося, там зберегли спокій продовжували їсти, пити та слухати пафосні промови. Аж тут ще одна пригода – знепритомніла якась жінка. Після невеликої заминки гості продовжили спілкування. «Нічого страшного, - коментували американці, - Вона просто переїла».

 

Нарешті, черга завойовувати публіку дійшла до Тимошенко. Юлія Володимирівна швиденько перейняла манеру попередніх ораторів,  почала свій виступ. Пафосний, але водночас простий – одним словом, як для американців. За лічені хвилини вона «завела» присутніх до нестями. «Як говорив ваш величний Рональд Рейган: «Треба зруйнувати цю Берлінську стіну», це мене надихнуло на всі  ці події», -  говорила Тимошенко, а публіка реагувала, як на футболі: зводилася на ноги, щось викрикувала.

 

На завершила Тимошенко на манер Мадлен Олбрайт, яка українським журналістам після зустрічі з Юлією Володимирівною сказала російською мовою: «Україна є, була й буде», лідерка БЮТ вимовила англійською: «Хай береже Господь Україну! Хай береже Америку!».

 

Читайте про візит Тимошенко:

Вашингтон під каблуком у Тимошенко