Юхим Звягільський сидів на пекучому сонці верхи на трубі власної новенької електростанції. Інші представники Партії Регіонів - Богатирьова, Рибак та міністр вугільної промисловості - знайшли захист від сонця під сусідніми трубами. Всі чекали Президента України, який в рамках візиту до Донецька мусив заїхати й на унікальну електростанцію шахти ім. Засядька, що працює на метані. Під кінець дня всі були втомлені ы майже не спілкувалися, лише міністр палива та енергетики Іван Плачков активно оглядав об’єкт.

Після прогулянки між трубами він підійшов до Звягільського з компліментами і похвалився, що також має унікальний міні-завод в Бесарабії. Завод справді унікальний, куди там Звягільському, у якого електроенергія виробляється з метану, тоді як у Плачкова на заводі виробляється горілка з… вина «Шардоне»! Принаймні, так розповів сам Плачков, а «Обоз» так і не зрозумів, чи це він жартує, чи ні. Але занадто серйозно та захоплено розповідав урядовець, яка чудова виходить горілка з «Шардоне», а також з персиків та горіхів, як він особисто їздив в Німеччину купувати чудо-дистилятор. В усякому разі, почутому хотілося вірити.

Нарешті розмову про якість горілки перервав Віктор Ющенко. За кілька хвилин знаходження на об’єкті Віктор Андрійович змінювався просто на очах. Похмурий вираз обличчя перетворився на майже захоплений. У Юхима Леонідовича Президенту сподобалося все: нові технології, тихий мітинг з державними прапорами, бригадир, що виступав українською мовою, звернення Звягільського «глубокоуважаемый й любимый Виктор Андреевич». Тому коли нардеп заявив, що завдання Президента нагороджувати людей, які будують такі унікальні об’єкти, Ющенко відразу погодився: «Обов’язково нагородимо. Я це положення виправлю». Віктор Андрійович лише пожалкував, що шахта Звягільського імені Засядька – це поодинокий випадок у вугільній галузі. «Якби й інші шахти могли б так процвітати, та впроваджувати нові технології!», - захоплено вигукнув Ющенко.

Вміє Звягільський зустрічати Президентів! Хоча організовано все було в кращих традиціях «совка», але демократу Ющенку сподобалась. Ось вам така деталь: на стіні нового енергоблоку висів плакат «Багатство України - це багатство її регіонів» й підпис: В.А. Ющенко. Якби не блакитне тло - можна було подумати, що цей плакат завалявся на шахті ще з радянських часів, й лише Леніна перемалювали на Ющенка, а, може, цей плакат з прем’єрства та президентської кампанії Януковича?

До речі, жодний регіон не користується такою популярністю у Президента, як Донецька область. За два роки Ющенко здійснив туди аж п’ять візитів. Хоча привід для останнього був серйозний. По-перше: Ющенко представляв нового губернатора, по-друге на думку Президента, потрібно було особисто зреагувати на епідемію русифікації східних регіонів, яка почалася з Донецької області. Отож Президент вирішив за необхідне прочитати лекцію нерозумним донецьким депутатам, що таке державні інтереси й, як їх захищати.

Називалась повчальна лекція «нарада адміністративно-господарського активу Донецької області» й відбувалася вона символічно в Донецькій облраді, де й було нещодавно прийнято рішення про регіональний статус російської мови.

Президент так захопився ідеєю перевиховати донецький актив, що навіть вирішив обійтися без «домашньої заготовки», тобто говорив без папірця. Однак запальної промови у Президента не вийшло. Кожен другий присутній на нараді спав, а кожен третій - скептично посміхався у відповідь. Було видно, що до зали Віктор Ющенко увійшов не в найкращому настрої, бо перед облрадою його зустрів дуже недоброзичливий мітинг. І хоча там розвивалися в тому числі помаранчеві прапори, гасла: «Чемодан, вокзал, Америка» звучали куди голосніше ніж «Ющенко!». Здалося, що Віктор Андрійович щиро образився. Навіть поскаржився на зібранні, що його в Донецьку традиційно зустрічає одна й та сама група - «чемодан, вокзал», бо місцева влада не справляється з завданням формувати толерантність серед простих людей.

Хоча закид до місцевої влади, яка складається виключно з представників Партії Регіонів, даремний. Адже керівництво партії не розпускає зайвої демократії серед простих партійців. Як не дивно, але всі п’ять візитів в Донецьк Президента України, жоден член Партії Регіонів не вигукував образливих закликів на адресу Ющенка, не тримав критичних плакатів. Пікетує Ющенка виключно блок Наталі Вітренко і сепаратисти «За Донецьку Республіку». Тож Президент, навпаки, міг би іронічно зауважити, що коли Донецька облрада надає особливий статус російській мові, народ на вулиці з захоплено опановує українську мову, скандуючи: «Ющенко геть! Ющенко геть!». Адже жодного заклику «Ющенко - вон!» «Обоз» в рядах мітингуючи не почув.

До речі, поки присутні в залі потихеньку засинали під тиху лекцію Ющенка про державні інтереси, на вулиці людям з прапорами було весело. Вони не розходилися. Чекали, коли Віктор Андрійович вийде знову, щоб виказати свою підтримку, або навпаки - звільнити негативні емоції. Час чекання займали, хто чим. Хтось намагався себе прикувати до огорожі наручниками, а хлопець з чорним прапором Донецької Республіки вщипнув дівчину з помаранчевих, її бабуся влаштувала скандал, а хлопець не придумав нічого кращого, як написати заяву в міліцію, що дівчина била та матюкала бійців за республіку. Одним словом, звичайне демократичне зібрання: стихійне, без жодного спонукання, без людей знятих з виробництва, без штучних гасел. Тому Віктор Андрійович мусив лише порадуватись, що нарешті в Донецьку відбуваються не штучно, й ніхто нікому не розбиває голів.

Проте Віктора Андрійовича на трибуні ставав всі сумнішим й сумнішим, хоча й говорив про національну самосвідомість. «Зранку до вечора ми повинні думати про єдність нації» - повчав Ющенко місцеву еліти. Він зауважив, що сам народився на Сході, але не розуміє, тих, хто піднімає тему федералізму.

Згодом він заявив «донецьким», що йому соромно, що на порозі третього тисячоліття ведеться дискусія, якою мовою спілкуватися. «Мусиш знати державну мову, бо ти громадянин цієї держави. Мусиш знати російську, бо живеш в краї, де це мова спілкування. Треба знати німецьку, французьку, англійську, щоб відстоювати українські інтереси в усьому світі» - навчав місцеву еліту Ющенко.

Президент згадав про непорозуміння в питаннях української історії. Він почав говорити про другу світову війну, закликати протягнути один одному руку, й навіть прямо не сказав про УПА, коли з залу хтось обурено крикнув: «Вони своїх стріляли!».

«Вони своїх не стріляли - вивчайте історію» - обурився Ющенко. Було видно, як Віктор Андрійович роздратувався. Тут Президента можна було зрозуміти, адже людині яка вважає незалежність своєї країни найбільшою цінністю, важко зрозуміти, як можна не поважати людей, які боролися за ідею незалежності України .

Після цього дратівливий стан не покидав Віктора Ющенко до кінця промови. Він почав відкрито «наїжджати» на місцеву еліту, а та в свою чергу це церемонилася – «відгавкувалася».

Головний закид Ющенко полягав в тому, що коли всі області України на 22% збільшили відрахування до бюджету порівняно з минулим роком, Донецька область навіть не виконала план на 25 %. «Тепер я повинен пояснювати вчителям, скажемо в Чернівецькій області, що вони не отримують чверть зарплати, тому, що в Донецьку не хочуть платити податки?», - обурювався Президент.

Невиконання плану Донецькою областю він назвав не проблемою фінансів, а проблемою моралі. «Що Бог дав цьому краю, багато націй на це моляться. Високий бізнес, шановні політики, майте мораль, проводіть чесну фіскальну політику», - закликав Ющенко.

Із залу почали, щось кричати про газ.

Далі Віктор Андрійович дорікнув присутнім, що нині в Донецьку зареєструвати мале підприємство так само важко, як і рік тому. Із залу Президенту крикнули, що його неправильно інформують. Ющенко відповів, що, можливо, він помиляється, але йому здається, що присутні в залі «купаються у насолоді поваги до себе». «Не чваньтесь - вам нема чим гордитися, а несіть відповідальність», - зауважив Ющенко.

Також Ющенко обурився, що кожен десятий житель Донбасу отримує зарплату, нижчу за прожитковий рівень. «Куди дивиться прокуратура? Чому не виконується Закон і не заведені кримінальні справи?»

Глава держави присвятив окрему частину своєї відповіді критиці правоохоронних структур Донбасу. «Я звертався до прокуратури, до МВС, казав: «на вас покладена свята місія захист інтересів держави, яка на місті реалізується слабо й отримує негативну оцінку». Я не задоволений роботою цих органів. Нація повинна об’єднатися проти жуликів та казнокрадів», - говорив Ющенко.

Присутні на все сказане реагували дуже мляво, а нагородили Ющенка шквалом аплодисментів лише два рази - коли він давав слово новопризначеному губернатору Володимиру Логвиненку, та старому Вадиму Чупруну.

Причому, як новому, так і старому губернатору дісталося чимало компліментів як з вуст Віктора Ющенка, так і з вуст представників Партії Регіонів. Віктор Андрійович подякував Вадиму Чупруну, який «вірно працював на благо Донецького краю в найважчий для регіону післявиборчий період».

Чупрун у відповідь теж подякував, мовляв працювати в Донецькому регіоні йому було нелегко, але цікаво. «Донбас - це як атомний реактор», - зауважив Чупрун.

Новопризначений Логвиненко не був таким красномовним, але символічно свій виступ почав з улюбленої фрази Рената Леонідовича: «Я бачу своїм першочеговим завданням забезпечити темпи економічного росту».

Віктор Андрійович пояснив журналістам, що призначення Логвиненка відбулося, бо «він людина влади, людина, яка репрезентувала владну позицію до виборів 2006 року». А ще це «комплімент» виборцям, які голосували за Партію Регіонів в Донбасі. «Моє завдання було забезпечити відбір, щоб людина відповідала державним цілям, з іншої сторони була компліментом для виборців. Вважаю, знайшлася доленосна фігура», - зауважив Президент.

Як Президент залишився не в захваті від спілкування з місцевою елітою, так й представники Партії Регіонів скаржилися, що виступ Ющенка їм не сподобався. «Президент постійно їздить в Донецьк бо вважає, що таким чином він налагодить стосунки. І ось приїхав, знову нарвався, все зіпсував. Навіщо говорити за мову, говорити за ветеранів, Він думає, що такими лекціями він приносить користь? Ні, тільки шкоду. Весь регіон чекає конкретики, треба розповідати, як піднімати вугільну галузь. А він нам: ви не платите в бюджет. При чому Президент не згадав, що газ підняли в два рази в ціні. Він каже: треба зброю знімати. Скільки можна про це говорити, не має проблеми всі настроєні нормально», - обурювався нардеп Шкіря.

Не сподобався виступ і Раїсі Богатирьовій. Вона вважає, що Президент мусив сказати їм, що «хоче, щоб політична сила, яка перемогла на виборах, і пропозиції якої консолідують суспільство, була почута його політичними партнерами».

Невже Регіони чекали, що Президент приїхав в Донецьк, щоб сказати: «Я прошу, Безсмертний просить і Порошенко просить - формуйте парламенську коаліцію»?

Проте жодної сенсації від візиту Ющенка в Донецьку область не відбулося. Хоча, чи мусила вона бути? Звичайний візит Президента в звичайну область. Може, вистачить чекати вже сенсацій від Донбасу?