«Наша Україна» оприлюднила свою передвиборчу програму. Захід почався з «ток-шоу Ольги Герасим’юк». Власне, формат «ток-шоу» передбачає неочікувані та гострі запитання, натомість відома телеведуча та одночасно четвертий номер виборчого списку «Нашої України» рухалася за чітко розписаним сценарієм. Вона розпитувала про помаранчеві успіхи прем’єра Єханурова, міністра Тарасюка, голову правління НАК «Нафтогаз» Івченка та секретаря РНБО Кінаха. Тобто, в той час, коли державні мужі повинні працювати на благо країни, вони рекламували одну єдину політичну силу. А Герасим’юк, в свою чергу, демонструвала, як зручно включати в список професійних ведучих.

Пані Ольга всім задавала одне й теж саме питання: «Як прожила цей рік людина, яка пішла з помаранчевого майдану жити своїм особистим життям?» Кидалося в очі, що «шоу» стосувалося виключно помаранчевої частини українського народу. Чомусь забули про тих, хто був на блакитному майдані, або взагалі на майдани не ходив. Це, чесно кажучи, трохи дивувало.

Атрибути дійства були, як на зйомках справжнього ток-шоу: сцена-платформа, два стільці, вогні, яскраве помаранчеве тло. До речі, слід віддати належне організаторам - помаранчеві плакати на стінах Народного дому не проходили жорстку цензуру. Зокрема, на одному плакаті можна було бачити «ненависну» для присутніх Юлію Тимошенко, ще й крупним планом.

Якщо хтось вважає, що обличчя з фото не викинеш - глибоко помиляєтеся. Чудова ілюстрація цьому - прес-центр РНБО. Коли секретарем був Порошенко, він повісив на стіни прес-центру серію фото: на фоні помаранчевого майдану Петро Олексійович з Віктором Андрійовичем, Петро Олексійович в іншому ракурсі з Віктором Андрійовичем, Петро Олексійович без Віктора Андрійовича. Нарешті – раритет: Петро Олексійович обнімає Юлію Володимирівну.

Його наступнику Кінаху ідея з помаранчевим майданом на задньому плані сподобалась, але перший план його категорично не влаштував. На стінах з’явилися інші сюжети: Кінах з президентом на помаранчевому майдані, Кінах з президентом серед колосків, Кінах просто з Президентом, нарешті, просто Кінах й без жодних Тимошенків і Порошенків. Зняти зі стіни попередника і повісити виключно себе коханого - хіба це не мило?

Однак зарано ми почали говорити про Кінаха, хоча він і удостоївся честі сидіти на стільчику навпроти Герасим’юк. Втім, але стілець цей нагрівати довелося не йому, а першому номеру блоку «Наша Україна» Юрію Єханурову. Той розповів, що минулий рік був роком генерального прибирання, яке ще не увійшло в завершальну фазу. «Наведення чистоти починається з того, що утворюється бруд в тій кімнаті, де прибирають», - зізнався Єхануров. Таке відчуття, що попри чітко розписаний сценарій «ток-шоу», Юрій Іванович трохи обмовився. Герасим’юк намагалася виправити враження від цієї фрази: «А коли ви прийшли до влади, в цій кімнаті було дуже брудно?», - спитала вона.

Після щирого зізнання прем’єра стало зрозуміло, що Єхануров належить до тих господарів, які замість того, щоб просто витерти стіл, струшують крихти на підлогу. Схоже, так само відбулося в країні й з кадрами, на які скаржився Єхануров. За логікою прем’єра, недостойних треба підвищити, адже в масштабах підлоги бруд краще видно ніж в масштабах стола, а лише потім прибрати.

Далі Герасим’юк задала Єханурову надзвичайно оптимістичне питання: «Це правда, що ми маємо безпрецедентний ріст добробуту?» «Це правда», - так само оптимістично відповів Єхануров.

Після Єханурова, на сцену піднявся Роман Безсмертний. Він говорив про вільну птаху. «Пташка, яку випустили з клітки, навчилася літати», - розповів Безсмертний про головне досягнення цієї влади. Птаха за символікою Безсмертного, - це нова влада. Простір поза кліткою - це вільна країна. «Птаха, яка стільки була в неволі, могла впасти каменем на землю, а вона навчилася розв’язувати соціальні та економічні проблеми», - продовжував Безсмертний. Здавалося, ще трохи - і у його поетичному виступі з’явиться рима. Хоча в обов’язки Романа Безмерного віршування не входить. Справа лідера його масштабу - народжувати ідеї, а в списку досить поетів, щоб народити якусь риму. Для «затравки» пропоную таке: «ми - помаранчевий птах з підковами на ногах». У блоці також є достатньо співачок, щоб йти не тільки до виборців, а, навіть, на конкурс «Євробачення».

Про Кінаха ми вже писали достатньо. Додамо ще одну його фразу, про здобуток цього року: «Ми нарешті дізналися, хто захищає державні інтереси, а хто за рахунок державних інтересів хоче підвищити свій рейтинг». Зрозуміло, в чий город камінь?

Міністр закордонних справ Борис Тарасюк похвалився, що країна за минулий рік отримала статус країни з ринковою економікою, а в цьому році показала, що дбає про енергетичну безпеку ЄС. Поскаржився, що не вийшло вступити в СОТ, але це, мовляв, на совісті Верховної Ради.

За ним настала черга Володимира Стретовича, який запам’ятався однією, але «дуже інтелектуальною» фразою: «За цей рік вдалося зробити так, що голос громадянина чується, але важко його почути…»

Анатолій Матвієнко теж намагався оригінальничати: «Ментальність українців така, що ми не готуємося до того, за що боремося, і не можемо оцінити те, що отримуємо». Мовляв, цінувати треба нову владу.

Останнім хвалився голова конгресу націоналістів Олексій Івченко: «В країні великі морози, а Україна в повному обсязі забезпечена газом». Після того, як покінчили з темою, «а у нас в квартирі газ», почалася друга частина дійства, - презентація програми.

Передвиборча програма «Нашої України» зовсім позбавлена конкретики. Якщо перед виборами Ющенко говорив, наприклад, про 8,5 тисячі гривень допомоги при народженні дитини, про виведення військ з Іраку протягом наступного року, то нині його політична сила обмежилася загальними фразами. Наприклад: «збережемо енергію», «доб’ємось поваги до підприємців». До речі, згідно програми «НУ», малий та середній бізнес наповнить державну казну й дасть до 40% ВВП. А що великий бізнес - відпочиває?

Соціальна програма обіцяє «справедливу пенсію», більшу за прожитковий мінімум. Третій розділ має назву «Владі - Народність». Суцільна лірика. «Голос кожного буде почутий. Кожне принципове рішення прийматиметься за участю громадян. Правоохоронні органи будуть реформовані. Слідство стане справедливим та прозорим. Зі свавіллям буде покінчено. Міліція захищатиме людей».

А от у тих розділах, де лірика була б більш-менш доречною, її бракувало. Наприклад, «НУ» обіцяє, що зростатимуть обсяги виробництво космічної техніки. А треба було написати красиво й гордо: «Українські космічні кораблі борознитимуть простори відкритого космосу».

Конкретну обіцянку вдалося знайти аж у розділі про судову владу «Судам – чесність»: «в Україні буде суд присяжних»? – обіцяють автори документу. Далі йде розділ «людям - здоров’я та чисте довкілля», де обіцяно, що ліки стануть доступними.

П’ятий розділ - для військових: «Збройні сили відновлять дух та міць. До 2010 року буде покінчено з чергою військовослужбовців на житло». Розділ сьомий «Селу - заможність» має казковий сюжет: «Селяни отримають якісні дороги, тепло і газ, кредити на житло». Розділ восьмий «Нації – духовність та освіту». Тут «НУ» поставила собі задачу виховати молодь з любою до України, а після закінчення школи навчити дитину хоча б одній іноземній мові, навчити її працювати на комп’ютері.

Ще трохи конкретики віддалося відшукати в останньому розділі «Зовнішній політиці –національний інтерес». Там написано, що у 2006 ми завершимо вступ до СОТ».