Шоу, організоване Пінчуком на Нікопольському Феросплавному заводі, видалося на славу. Далеко не кожен мітинг наступного дня коментують і в Кабміні, і в Державному секретаріаті. Причому інтонації та думки двох центрів української політики зійшлися лише в одному питанні: Нікопольський Феросплавний завод повинен належить державі. А в усьому іншому - повний розлад.

Зрештою, такий розвиток подій був цілком прогнозованим. Ще напередодні в інформаційному просторі з’явилася новина, що Тимошенко на килимі у Президента дуже сварили за Нікопольський феросплавний. Це підтвердила й прес-секретар Президента Ірина Геращенко, мовляв, Ющенко «різко критикував дії уряду» навколо НЗФ, під час особистої розмови з Тимошенко вранці, ввечері та по телефону». За словами Геращенко, «Президент розповідав Тимошенко, що влада в цьому питанні мусить діяти «відповідально та делікатно».

Проте, Юлія Володимирівна мабуть не зрозуміла, що Президент її критикував. Принаймні так вона розповіла журналістам. На питання про виклик до Президента, в результаті якого був зірваний брифінг в Кабміні, Прем’єр відповіла: «На нараді з Президентом ми обговорювали бюджет 2006». «А чи була критика щодо НЗФ?» - поцікавилися журналісти. «Все, що я чула від Президента, це доручення рухатися в межах закону…Слідкуйте за перебігом подій», - зазначила Тимошенко.

До речі, щодо делікатності, то з Президентом можна не погодитися, бо Юлія Володимирівна настільки делікатна по відношенню до учасників конфлікту, що навіть не зважає на соплі у деяких з них. Вона журналістам так й розповіла: «не зважаючи на стони та соплі зятя Кучми НЗФ буде повернений державі».

Але делікатності Тимошенко далеко до делікатності Президента України Віктора Ющенка, яку він продемонстрував в своєму дорученні стосовно НЗФ, яке йому довелося підписувати, «в зв’язку з суперечливим рішенням судів, та залученням до конфлікту політичних діячів, які підбурюють громадян до радикальних дій». В цьому дорученні Президент зобов’язав «міністра промполітики, голову дніпропетровської облдержадміністрації та Фонд держмайна вибачитися та запропонувати на зборах акціонерів узгоджені кандидатури голови правління».

Незрозуміло лише, перед ким мають вибачитися названі високопосадовці. Невже перед Пінчуком? Тоді це вибачення мусить звучати приблизно так: «Шановний п. Пінчук вибачаємось, що ми намагалися у вас згідно рішення суду забрати НЗФ вчора, а не через три дні?» Адже в цьому ж таки дорученні Президента вимагає особисто генпрокурора та Мін’юст проконтролювати, щоб протягом трьох днів акції феросплавного були забрані в Пінчука та передані в Фонд Держмайна.

Хоча, можливо, для простого смертного три дня це –небагато. А для Пінчука… Якщо вірити Юлії Володимирівні, то всі ці місяці судової тяганини Пінчук щомісячно клав в собі в кишеню 50-60 млн. доларів прибутку, який йому приносив нікопольський завод. Це чималі гроші, навіть для такої небідної особи, як зять Кучми. Щодо строків виконання судового рішення у Тимошенко своя позиція: «Навіщо прийшла нова влада, якщо вона навіть рішення суду не може виконати?»

Однак ідея «вибачатися» - це далеко не крайня межа президентської делікатності. Як розповіла журналістам Геращенко, різка критика Президентом дій уряду (тобто, «неделікатності» у конфлікті навколо Нікопольського Феросплавного заводу – авт.) може мати кадрові наслідки. «Не виключено, що після критики буде прийняте рішення про відставку одного з заступників міністрів», - зауважила Геращенко.

Хто саме з членів уряду ризикує через НФЗ втратити свій портфель, Геращенко не уточнила, однак можна зробити деякі припущення. Адже участь у «пінчуківському шоу» в Нікополі брали декілька високопосадовців. Зокрема, це заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко, обраний головою наглядової ради НФЗ, та заступник міністра внутрішніх справ Рудик, які намагалися забрати мікрофон у Інни Богословської на мітингу біля Нікопольського феросплавного заводу. До речі, якби забрали, то можливо Богословська у своєму виступі не проголосила свою сакраментальну фразу зі словами, запозиченими з передвиборчого турне Януковича. Це відбулось так: на скаргу кинуту з натовпу, «що тут більшість голосували за Ющенка, а тепер таке отримали» відповіла: «Ой, отак закохаєшся в когось, а він виявиться таким козлом».

Проблема в тому, що тепер губернатор Дніпропетровщини та міністр промислової політики, яким Ющенко наказав вибачатися, потрапили в неприємну ситуацію – доведеться вибачитися не перед людьми, які називали їх президента рогатою тваринкою.

А тепер про основні інтриги. Якщо журналісти так до кінця й не зрозуміли, перед ким зобов’язав вибачатися Президент, - це півбіди. Важче зрозуміти, чим же вс-таки не задоволений Ющенко і які саме дії уряду викликали у нього стільки обурення.

На пряме питання з цього приводу прес-секретар глави держави Ірина Геращенко відповіла: «Ви, журналісти, краще знаєте відповідь на це питання». Коли журналісти продовжили методично переконувати Геращенко в протилежному, вона погодилася розшифрувати, що передача заводу у державну власність повинна відбуватися не нахрапом, а за законом. Мовляв, спочатку мусять повернутися акції до фонду держмайна, потім відбутися законні збори акціонерів, а потім визначатися менеджер. «Незаангажований менеджер», - акцентувала Геращенко.

Тимошенко, в свою чергу, відкинула звинувачення, що менеджер, кандидатуру якого вона підтримує, особисто заангажований, та є людиною «Привата». «Директором туди рекомендований Надточенко, який свого часу керував Марганцівським ГКЗ, поки туди у 1998 році не прийшов «Приват» та не викинув директора у вікно разом з кріслом».

Тимошенко питала журналістів, як після такого польоту можна залишитися заангажованим на користь «Привату». «Це для того, щоб залишити Пінчуку незаконно придбану власність, починають паплюжити чесних людей країни. Кажуть, уряд лобіює групу «Приват», та уряду абсолютно байдуже «Приват-банк», «Рошен» інші структури. Для нас всі підприємці однакові», - натякнула Тимошенко.

На колишнього власника шоколадного заводу, який тепер, розділяючи бізнес й політику, поклав його на плечі свого рідного батька, Юлія Тимошенко просто не могла не натякнути. Зрештою, неможливо безкінечно довго підбирати синоніми до цього прізвища: «дах», «покровитель», «вищі коридори влади», «кулуарні домовленості».

«Ніколи в житті в державі, де немає у Пінчука сильного даху, він ніколи не дозволить собі зробити такі речі, які ним були зроблені вчора», - зауважила журналістам прем’єр-міністр, знов-таки ретельно добираючи синоніми. «Мене вразило, що Пінчук міг собі дозволити бігати по площі та, фактично, транслювати новини з вищих коридорів влади», - додала прем’єрка.

В цьому випадку Тимошенко, вочевидь, натякала не те, що Віктор Пінчук за допомогою сотового телефону дізнавався «ексклюзивні» новини від «даху у вищих коридорах влади», і на вухо переповідав їх Богословській. А вже та озвучувала їх на всю країну – і про те, як Президент сварив Тимошенко, і про інші непублічні події.

«Пінчук сьогодні почуває себе в країні абсолютно впевнено. Мені боляче дивитися, що у в’язницю після виборів кинули лише членів виборчих дільниць вчителів та прибиральниць, а ті люди, які замовляли фальсифікації, які нищіли країну 10 років, почувають себе в новій владі, як вдома», - зауважила Тимошенко. Вона додала, що єдине її бажання, це щоб «завершилась епоха, коли олігархи правлять країною й коли за допомогою хабарів можуть поставити будь-якого продажного чиновника під свій прапор».

«Позиція уряду є абсолютно державницька, і ніякі кулуарні домовленості не завадять уряду виконувати рішення суду», - додала Тимошенко.

Але на цьому екзекуція Пінчука не завершилася. Тимошенко вирішила розповісти і про те, чому олігарх покладає такі надії на Верховний Суд. «Я була здивована, що Кучма настільки набув сили, що телефонує суддям, тероризує, звертається до нардепів та нагадує, що він для кого зробив, щоб йому трохи відплатили». Ну і, нарешті, щоб остаточно добити Кучминого зятя, прем’єр видала ще один колоритний пасаж: «Я бачила вчора крокодилячі сльози Пінчука, який розповідав, що хтось з ним зводить рахунки. Занадто дрібна постать, щоб зводити з ним рахунки. Просто так сталося, що як зять Кучми він міг забрати в країні все, що було хоч трохи цінним та цікавим. Тому він зараз й притягує до себе стільки уваги». А ще вона щиро подякувала пінчуківським телеканалам - ICТV, СТБ, «Новому», які показали боса у всій красі. «Прекрасно показали, як Пінчук на тій площі керував процесом. Це у нас народився новий польовий командир, який організовував мітинг на захист своїх мільярдів».

Завершила тему НЗФ Тимошенко на мажорній ноті. За її словами, головне щоб судді Верховного суду не підкачали. А після цього, мовляв, все піде, як по маслу. Глава уряду пообіцяла, що якщо по-новому приватизувати НЗФ, то завод принесе в бюджет України мільярд доларів. А ще, якщо «на завод прийде справжній державний керівник» зарплатня робітникам підніметься в двічі, бо, на думку Тимошенко, зарплата на Нікопольському феросплавному є «жалюгідною - 700-1000 грн».

Приватизаційна тема так «завела» Тимошенко, що вона почала з ходу відповідати на побічні питання, на які в іншій ситуації журналісти з неї б й слова не витягнули. Зокрема, депутат Держдуми Митрофанов, який зняв порнографічний фільм про неї, отримав гідну відповідь: «Мені здається, на такі речі здатні лише ті люди, які можуть лише фантазувати на тему сексу, а самі ні нащо не здатні», - резюмувала Юлія Володимирівна, чим викликала сміх у залі.