Кандидат в генпрокурори Медведко не має ані дачі, ані машини, ані доньки-повії. Лише «темні плями в автобіографії». Кореспондент «Обозу» став свідком спроби проходження креатури Президента на посаду Генерального Прокура Олександра Медведка через міні-Верховну Раду. Справа в тому, що напередодні голосування комітет з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вирішував, чи рекомендувати своїм колегам підтримати його кандидатуру.

Присутні на засіданні депутати з цікавістю розглядали обранця Президента. Склалося враження, що деякі парламентарії бачать його вперше. Щоправда, згодом це не завадило їм спробувати кандидата на гострий депутатський зубок. А поки «людина в сірому» скромно пройшла через залу та сіла за круглий стіл.

Вступне слово Медведка нічим не запам’яталося і не викликало жодних запитань у присутніх. Їх цікавили зовсім інші питання, ніж реформа генпрокуратури, яку пропонував кандидат.

Ще перед засіданням один з депутатів похвалився «Обозу», що Медведко нічого не має і живе на саму зарплату. Очевидно, цим зі здивуванням перейнялася вся Верховна Рада, бо ледь не першим запитання нардепів стало, чи правда що він не має навіть автомобіля. «Ні машини, ні будинку, ні земельної ділянки не маю. Лише володію квартирою, яку виділила держава», - скромно відповів кандидат. «Ха-ха. Навіть соціалісти щось мають, а Медведко - нічого», - прокотилося по залу. Нардепи вже майже пустилися розпитувати кандидата, як йому вдається нічого не мати. Але окрім майнових питань нардепи мали безліч інших. Вони запитали кандидата, що він думає про ситуацію, коли Верховна Рада проголосує за нього, а в понеділок суд задовольнить позов Піскуна про незаконне звільнення. «Ви думали, як два прокурори будуть керувати прокуратурою? Чи розмовляли ви з цього приводу з Президентом?», - поцікавилися депутати.

Тут Медведко продемонстрував, напевно, визначальну свою рису – запопадливість перед начальством. Він відмовився коментувати колишнього керівника, а тим паче - позицію Президента. Затим ошелешив присутніх новиною, що з Президентом він ще не мав розмови.

Депутати не повірили і перепитали: невже не було оглядин у Президента? «Ось, іду на 16 годину», - щиро відповів Медведко. Зробивши таким чином пробне коло, депутати перейшли в пряму атаку. Щоправда, делікатно. Нардеп Шкіль поцікавився деякими деталями закриттям справи проти Порошенка в генпрокуратурі після звільнення Піскуна. Таке питання була завдано не випадково - в кулуарах Верховної Ради вже поповзли чутки, що головною заслугою Медведика перед країною в очах Президента стала його участь в закритті справи проти екс-секретаря РНБО. Зокрема, нардеп Карнаух зауважив, що Медведко керував комісією яка закрила справу.

Відповідь кандидата на це питання була досить розпливчатою. Він почав розповідати, що дійсно була створена комісія, де фахівці дійшли висновку, що немає складу злочину в діях Петра Олексійовича, та скасували проти нього постанову. Однак лишилася ще одна кримінальна справа, - по здирництву, - порушена за фактом.

На що нардеп Нечипорук у властивому йому комічному жанрі попросив Медведка поновити справу проти Порошенка. «Народ голосував, щоб всі жили добре, а тут - одні жидівські олігархи живуть добре», - голосно заявив Нічипорук. Депутати повеселились перлам колеги, хоча для проформи попросили його не розпалювати міжнаціональну ворожнечу.

Нарешті, дійшла черга до найважливішої теми: Микола Карнаух, секретар комітету з боротьби з корупцією, розповів присутнім, що Медведко причетний до фальсифікації справи про вбивство директора телекомпанії «ТОР» Александрова.

Щойно ця тема була піднята - журналісти одразу змогли побачити, як за лічені секунди на фоні сірої гами туалету Медведка почало яскраво виділятися червоне обличчя. За словами Карнауха, присутня на засіданні людина успішно виконала розпорядження згори, щоб слідство по справі вбивства журналіста пішло хибним шляхом і до відповідальності було притягнуто невинного Вердюка. Карнаух не переривав свого успішного гнаступу і демонстрував присутнім заяву колишнього старшого слідчого по цій справі Голіка, який з самого початку поставив під сумнів причетність Вердюка до вбивства. За словами слідчого, він бачив, як правоохоронці знайшли цього бомжа, а на допит його привели вже в пристойному костюмі. Однак костюм не вплинув на якість показів, Вердюк постійно плутався, і Голік дійшов до висновку, що ця людина не могла вбити.

Розвиваючи наступ, Карнаух заявив, що сумніви слідчого не влаштовували генпрокуратуру, тому заступник генпрокурора Винокуров доручив безпосередньо Медведку допитати Вердюка додатково та «повернути» його до попередніх показів. «Нагору» пішли переможні повідомлення про розкриття вбивства. Слідчий Голік був усунений, а справа пішла в суд.

Завершивши свій екскурс в історію, депутат продемонстрував присутнім висновок Апеляційного суду Донецької області про повне невинуватість Вередюка, а також документи про дивну смерть бомжа одразу після звільнення.

Цікаво, що одразу після цього відбувався швидкий кар’єрний ріст Медведка - він став заступником прокурора Луганської області, а за тим - двічі ставав заступником при Піскуні. Карнаух стверджував журналістам, що така поведінка під час розслідування справи Александрова свідчить про головну рису кандидата - запопадливість перед керівництвом.

Боюся, що своїм завданням він бачить обслуговування нинішньої влади. Здається, президентський вибір на нього впав випадково, Президент очевидно не мав часу для підбору кандидатури», - заявив Карнаух.

Сам Медведко з висновками Карнауха не погодився категорично. «Це, м’яко кажучи, неправда. А по-правді - брехня. Я дійсно очолював слідчо-оперативну групу по вбивству Александрова. Однак, коли справа була передана в генпрокуратуру, я не вже контролював хід розслідування. Моїм завданням було відпрацювання аналогічних злочинів – нападів з бітою. А коли з’явився Вердюк - то я через 10 днів відійшов від справи. Дійсно, за вказівкою Винокурова я допитував Вердюка, я його молив: «Ну ти скажи правду - вбивав чи ні?». А ви згадайте, як його суддя допитувала на суді, а він все: «Вбивав, вбивав». Що я міг зробити?»

Більшість присутніх депутатів, попри виправдання Медведка, зійшлися на тому, що якщо у людини в біографії є темні плями, то їй краще утриматися від призначення на посаду генпрокурора, адже чутки будуть супроводжувати її до кінця. «Ми розуміємо, що це може бути лише чутками. От, наприклад, говорили, що у Медведка дочка - повія, а насправді у нього взагалі немає дочок», - намагався підтримати кандидата, який вже охопив голову руками, нардеп Мойсик.

Категорично підтримав Медведка лише Нечипорук. «Слідчий Голік - це «проходімєц», на якому печатки ставити ніде. Ви краще подивіться, якого міністра МВС Карнаух нам запропонував - він навіть калоші зшити не може. То чого слухати його зараз?» - накинувся на колегу Нечипорук.

«Голіку дають виключно позитивні характеристики ті, хто з ним був в окопі», -відгризнувся Карнаух. Перепалка, можливо, тривала б ще довго, аби питання про згоду комітету на призначення Медведка не поставили на голосування. Всі поспішали, адже кандидату ще треба було бігти до Президента.

Однак така дискусія не могла завершитися просто так. Комітет проголосував. Але депутати ніяк не могли визначитися, яке рішення прийняв комітет. Справа в тому, що «за» Медведка проголосувало 5 осіб, «проти» - 4, а ще один - «утримався». Ті, хто підтримав кандидата, стверджували, що оскільки їх більше, то це означає, що згоду комітет дав.

Ті, хто голосував проти стверджували, що на комітеті Медведко пролетів, бо за законом рішення прийняте, коли проголосувало більше половини присутніх. «Ось, наприклад, уявімо, що завтра у Верховній Раді «за» Медведко проголосує 225, проти 224, а один утримався. Це означає, що він не став генпрокурором», - доводив Шкіль. Єдиний представник, який утримався, стверджував, що рішення - не прийняте, бо не набрало потрібної кількості голосів.

Депутати сперечалися б довго, якби голова комітету Мойсик не видав майже анекдот: «Давайте в ухвалі опишемо все, що тут у нас відбувалося, а там, у Верховній Раді, мудрі люди розбираються, як ми проголосували». На цьому і погодилися. Медведко, який після результатів голосування пожвавішав, бо під час дискусії гадав, що однозначно пролітає, поспішив на зустріч з Президентом.